Натуральна деревина − один з безпрограшних варіантів для підлоги. Серед численних видів підлогових покриттів з неї все більш популярною стає інженерна дошка. На відміну від паркетної, вона складається з двох, а не з трьох шарів, міцно склеєних між собою. Це забезпечує підлозі високу стабільність, стійкість до перепадів температур та рівня вологості. Матеріал відрізняється й розмірами – ламелі переважно довші та ширші.
Верхнім шаром слугує деревина цінних порід – шпон товщиною від 4 до 10 мм. Саме матеріал виготовлення лицьового шару відповідає за естетичність вигляду та зносостійкість. Якщо потрібна міцна, надійна і водночас красива інженерна дошка, дуб чи горіх будуть найбільш вдалим вибором. Різноманіття відтінків й вишуканий малюнок деревини дозволяють вписувати підлогу з такої деревини як у класичні, так і в сучасні інтер’єри.
Нижній шар − це фанера, переважно з деревини берези. Товщина фанери становить 1 – 3 см. Береза відзначається високою вологостійкістю, тому інженерну дошку допускається вкладати й в приміщеннях, де рівень вологості підвищений, наприклад, на кухні.
Якими видами представлена дошка інженерна
Виробники пропонують купити інженерну дошку з олійним чи лаковим покриттям. Покриття олією найбільш екологічне, вона глибоко проникає у деревину й дає їй змогу «дихати». Дошку, покриту олією, простіше реставрувати, це можна робити й частково, без повного зняття фінішного шару. Та за такою підлогою потрібно ретельно доглядати. Лакований матеріал може бути глянцевим, напівматовим чи матовим. Лак надає підвищеної зносостійкості, що сприяє більш тривалому збереженню початкового вигляду підлоги.
Матеріал також поділяється за селекцією:
- Селект – відбірні планки з рівномірним малюнком, без різких переходів кольору, сучків, заболоні;
- Натур – малюнок деревини яскраво виражений, можлива присутність дрібних сучків, перепадів кольору, заболоні;
- Рустік – збережені всі природні особливості деревини (сучки, заболонь, нерівності тощо), проте без дефектів, які впливають на практичні характеристики.
Ламелі можуть бути брашованими – обробка спеціальною щіткою при виробництві додає поверхні стильної фактурності. Часто плашки мають фаску – вона візуально виділяє кожен елемент, оптично приховує розширення планок під впливом змін температури й вологості.
Як може здійснюватися укладання інженерної дошки
Вибір способу монтажу залежить від того, який варіант фіксації передбачений для матеріалу: замковий чи клейовий. При замковому з’єднанні застосовується плаваючий метод, з використанням підкладки зі щільного листового матеріалу, наприклад, пробки. Він доволі простий та швидкий, та у разі підвищених навантажень замки з часом можуть пошкоджуватися. Реставрувати покриття для підлоги, вкладене плаваючим способом, не можна, оскільки планки мають певну свободу руху при натиску.
Клейове вкладання передбачає наявність підкладки з фанери, та можливий монтаж і на рівну суху стяжку. Плашки прикріплюються до поверхні (підкладки або ґрунтованої стяжки) спеціальним клеєм. Це складніший процес, до здійснення якого краще залучити професійних майстрів. Проте дерев’яна підлога буде більш довговічною, клейовий спосіб дозволяє проводити реставрацію верхнього шару. Ламелі можуть вкладатися різними узорами. Вагомий плюс клейового методу – відсутність шуму при експлуатації підлоги. Однак розібрати покриття та змонтувати його в іншому місці, як при плаваючому способі, вже не вийде.