Тіарелла

Багаторічна рослина тіарелла на сьогоднішній день в садах середніх широт зустрічається досить рідко. Головні її переваги – це красиве листя, яке восени набуває ефектного забарвлення, і пишне цвітіння навесні. Пофарбовані у світлі відтінки суцвіття надають рослині легкості й немов ширяють над листям. Тривалість цвітіння залежить від клімату, але в середньому триває 2 місяці (квітень-червень).

Особливості тіарели

Тіарелла (Tiarella) є частиною сімейства ломикаменевласні. У природних умовах ця багаторічна рослина воліє рости на тінистих схилах гір і у вологих лісах. У нього простежується тісний зв’язок із гейхерою, а також із представниками роду Мітелла. З ними тіарелла може з легкістю формувати різноманітні гібриди, які відносяться до декоративних рослин, що отримали назву гейхерелли (Heucherella).

Назва «тіарелла» була утворена від слова tiara, що з латині перекладається як «тюрбан, тіара». Багаторічник був так названий через незвичайну форму його плодів, яка схожа на багатоповерхову тіару (це висока корона циліндричної форми, яка звужується догори). Через невеликі розміри багаторічників, їх назвали тіареллою, або «маленькою тіарою». Тіара латиною звучить як «діадема». Тому Tiarella ще можна назвати «маленькою діадемою». Після повного дозрівання плід лопається і з нього висипається безліч глянцевого насіння чорного відтінку.

Саме Карл фон Лінне (1707-1778), який був знаменитим шведським натуралістом, виділив рід Tiarella. Для цього він розділив рід Mitella на три окремі роди, а саме: Rocouyer, Mitella, Tiarella.

Садівники найчастіше вирощують гібриди тіарели, які виділяються ефектним плямистим листям і великими суцвіттями рожевого відтінку.

Ботанічний опис:

1. Розміри. Така трав’яниста багаторічна рослина є кореневищною. Його висота може варіюватися від 0,1 до 0,6 м.
2. Листя. Найчастіше вона вічнозелена. Опушене листя із зубчастою кромкою може бути трилисточковим або простим. Найчастіше вона формує листову розетку, але буває, що на квітконосах виростає кілька листових пластин.
3. Цвітіння. На голих квітконосах утворюються повітряні гроноподібні суцвіття, що складаються з невеликих квіток білого (рідше світло-рожевого) забарвлення. До складу чашечки входить п’ять чашолистків, які зрослися в основі. У нижній частині вона має чашоподібну форму. У кожної квітки є по п’ять нерозділених, дрібних пелюсток, а також десяток тоненьких довгих тичинок.
4. Плоди. Вони являють собою коробочки різної форми з парою нерівних лопатей. У кожному з плодів міститься від 2 до 6 насінин.

Цей багаторічник культивують як декоративну рослину, при цьому найчастіше садівники вибирають для посадки різні сорти. Вони відрізняються високою стійкістю до морозів і відмінно підходять для озеленення альпінаріїв і клумб. Тіареллу ще нерідко вирощують як ґрунтопокривник. Для її посадки рекомендується вибирати ділянку, що знаходиться в тіні або півтіні з поживним, водо- і вологопроникним, вологим ґрунтом. Рослину вирощують з насіння або на початку весняного періоду її розмножують діленням куща, що розрісся.

Як правило, кущі зацвітають в останні дні квітня. При цьому тривалість цвітіння залежить від кліматичних умов конкретного регіону і може тривати до червня.

Види і сорти з фото

Згідно з одними джерелами рід Тіарелла об’єднує п’ять видів, при цьому один росте в Азії, а чотири – на сході Північної Америки в прохолодних заростях і біля водойм. А в інших джерелах зазначено 3 види:

• Tiarella wherryi – тіарелла Веррі;
• Tiarella polyphylla – тіарелла трилиста;
• Tiarella cordifolia L. – тіарелла серцелиста.

Тіарелла трилиста (Tiarella polyphylla)

Цей вид широко поширений на території Азії (Японія, Гімалаї). Він об’єднує три різновиди, які поширені від Грузії та Каліфорнії на півдні до Шотландії та Аляски на півночі:

• Tiarella trifoliata var. unifoliata,
• Tiarella trifoliata var. Trifoliata,
• Tiarella trifoliata var. Laciniata.

Тіарелла Веррі (Tiarella wherryi)

Від інших цей вид відрізняється тим, що він росте повільніше. Вид був названий на честь Едгара Теодора Веррі (1885-1982), який був американським ботаніком і мінералогом з Пенсільванії.

Листова розетка куща досягає у висоту від 0,2 до 0,25 м. Листові пластини пальчастої форми мають зубчасту кромку та ефектне смарагдово-зелене забарвлення. Біля основи пластини прожилки забарвлені в коричнювато-пурпурний відтінок. Восени листя стає кармінним і бронзовим. Під час цвітіння, яке спостерігається навесні, кущі прикрашають пишні суцвіття, які складаються із зірчастих квіток блідо-рожевого або кремово-білого відтінку.

Серцелиста тіарелла (Tiarella cordifolia)

Такий вид і його сорти користуються найбільшою популярністю у садівників. Така ефектна і проста у догляді багаторічна рослина потребує особливих умов для нормального зростання. У природних умовах він зустрічається в північноамериканських лісах, тому його рекомендується висаджувати під чагарниками або деревами.

Вид відрізняється ефектними суцвіттями та листям. Висота листової розетки варіюється від 0,2 до 0,35 м. Над нею підносяться пишні квітконоси. Кущі зацвітають у квітні або травні і цвітуть до червня. Суцвіття відмінно підходять для зрізання, і довгий час стоять у вазі. Квітконоси безлисті. Щільне суцвіття утворюється вгорі квітконоса і складається з безлічі дрібних квіток.

Найчастіше суцвіття забарвлені в кремовий або білий відтінок, але можуть бути і рожевими. Завдяки тоненьким пелюсткам і безлічі тичинок квітки здаються пухнастими.  Їх навіть можна порівняти з піною, через що в Англії таку рослину називають heartleaf foamflower (серцелиста піно-квітка).

Ефектні серцеподібні листові пластини можуть прикрашати малюнки або плями різного кольору. Восени вони змінюють своє забарвлення на коричнювато-червоне. Зовні листя схоже з листям гейхери. Вона формує декоративні листові розетки. У частини різновидів листя частково вічнозелене. Нерідко пластини прикрашає пляма темного забарвлення, розташована уздовж великих прожилок.

Під землею розташовується кореневище, яке у вузлах дає коріння. Це сприяє швидкому розростанню рослини. У результаті чого з часом формується щільний зелений килим, що складається з листя.

Найкращі сорти з фото

У такого багаторічника є кілька декоративних різновидів, що розрізняються між собою кольором і формою листя, а також величиною і забарвленням квіток. Наприклад:

«Пінк скайрокет» (Pink Skyrocket)

Кущ заввишки близько 0,35 м складається з коричневого листя. Воно може зберігатися в зимовий час, якщо відсутні сильні морози. При цьому листя змінює свій відтінок на шоколадний. Пишні рожеві суцвіття через деякий час стають білими.

«Весняна симфонія» (Spring Symphony)

Низькорослий кущ досягає у висоту близько 0,25 м. Сорт виділяється своїми листовими пластинами пальчастої форми, які прикрашає коричнево-бордовий малюнок. Білувато-рожеві суцвіття підносяться над листям у травні-червні. Цвітіння пишне. Рослина стійка до захворювань і шкідників.

«Шуге енд спайс» (Sugar and Spice)

Кущ досягає у висоту близько 0,25 м. У серединці рифленого ефектного листя розташовується пляма червонувато-бордового відтінку. Пишне цвітіння спостерігається навесні. У цей час кущі прикрашають білувато-рожеві суцвіття. Сорт вирощують на клумбах, у контейнері, альпінарії та в якості ґрунтопокривника.

«Веррі» (Wherry)

У висоту сорт досягає близько 0,35 м. Форма листових пластин трилопатева, їх прикрашають строкаті прожилки. Бутони забарвлені в рожевий відтінок, а квітки – у білий.

«Еко раннінг тепестрі» (Eco Running Tapestry)

Рослину прикрашають білі суцвіття і зелені листові пластини, в центрі яких знаходиться пляма коричневого відтінку.

«Пінк букет» (Pink Bouquet)

У середині листя розташовується не дуже велика пляма пурпурного відтінку, яка восени змінює своє забарвлення на бронзове. На пурпурних квітконосах утворюються світло-рожеві або рожево-білі суцвіття.

«Залізний метелик» (Iron Butterfly)

Ця ефектна багаторічна культура утворює кущ заввишки близько 0,3 м, а також може формувати дернину. Жовтувато-зелене листя прикрашене жилками бордового відтінку. Красиві гроновидні суцвіття складаються з рожевих квіток. Може вирощуватися як на добре освітленій, так і на злегка затіненій ділянці. Цвіте з квітня по травень. Цей морозостійкий багаторічник рідко уражається хворобами.

«Бренді вайн» (Brandywine)

Кущ прикрашають зелені листові пластини, в центрі яких розташовується темна червона пляма. Суцвіття рожеві.

«Сільвен лейс» (Sylvan Lace)

У центрі зелених листових пластин розташовується бордова пляма. Висота куща близько 0,2-0,25 м. Суцвіття блідо-рожеві. Для посадки підходить ділянка, розташована в тіні або в невеликому затіненні.

«Вороняче перо» (Crow Feather)

На поверхні зелених листових пластин є опушення, а в центрі розташовується бордова пляма. Суцвіття рожеві.

«Чорна сніжинка» (Black Snowflake)

У середині зеленого листя знаходиться пляма чорного відтінку. Молоденькі пагони практично повністю забарвлені в чорний колір. Суцвіття білі.

«Бронз б’юті» (Bronze Beauty)

Листя має дивовижний мідно-червоний відтінок з бронзовим відливом.

«Мінт чоколайт» (Mint Chocolate)

За формою листя схоже на кленове. Їх прикрашають прожилки шоколадного відтінку, які восени стають бронзово-пурпуровими. Цвітіння починається в останні весняні тижні. Суцвіття рожеві.

«Ніндзя» (Ninja)

У серединці блідо-зелених листових пластин розташовані чорні прожилки у формі зірки. Верхівки пелюсток у білих квіток світло-лососеві.

«Моргрюн» (Moorgrün)

Ґрунтопокривник вирізняється швидким ростом. Красиві суцвіття підносяться над листям протягом усієї весни. Висота куща близько 0,4 м. Віддає перевагу вологим ділянкам, розташованим у тінистому або злегка затіненому місці.

«Крила ангела» (Angel Wings)

Компактна листова розетка складається з бордового і зеленого листя. Кущ не дуже високий. Бутони темно-рожеві, а квітки – рожево-білі. Рідко уражається шкідниками та захворюваннями. Віддає перевагу злегка затіненим ділянкам або тіні. Різновид можна вирощувати на клумбах на садових ділянках і в парках.

Посадка у відкритий ґрунт

Вибір місця

Невибаглива тіарелла досить проста у вирощуванні. Для її посадки рекомендується вибрати півтінь. На сонячних ділянках вона відрізняється поганим ростом, а в тіні кущ росте, але мізерно цвіте або зовсім не утворює квіток. Оптимально для такої культури – щоб сонячні промені вранці потрапляли на нього протягом декількох годин.

Багаторічнику потрібен ґрунт схожий за своєю якістю з лісовим:

• нейтральний або трохи кислий;
• волога;
• добре дренована;
• насичена гумусом.

При посадці культури особливу увагу звертайте на ґрунт. Оскільки вона погано росте і в піщаному сухому, і в холодному важкому ґрунті. Негативно реагує на застій вологи в коренях. Щоб виправити важкий ґрунт, внесіть у нього компост, що розклався.

Правила посадки

Висадку тіарели проводять на початку осені або у весняний час. У регіонах з холодним кліматом, а також на ділянках з глинистим важким ґрунтом посадку рекомендується проводити навесні.

Після перекопування і очищення ділянки від бур’яну потрібно підготувати ямки. Вони мають бути в глибину на 0,3-0,4 м більшими, ніж висота кореневої грудки. На дно ями насипають товстий шар компосту, що добре розклався. А ще можна додати солому або крупний пісок для поліпшення дренажних якостей ґрунту.

На дно лунки можна насипати шар перепрілого гною. Але його обов’язково засипають шаром ґрунту або компосту, щоб коріння не стикалося з ним. Замість цього в лунку можна засипати готову ґрунтосуміш для квітучих культур, в якій міститься торф.

Схема посадки:

• на 1 квадратний метр ділянки висаджують від 5 до 8 ґрунтопокривників (залежить від різновиду);
• Tiarella wherryi і гібриди цього виду – на 1 квадратний метр 9 кущів;
• Tiarella cordifolia, а також гібриди цього виду – на 1 квадратний метр 6 кущів.

Помістіть кущ у лунку, засипте її ґрунтом, проведіть полив.

Для посадки рослини в ємність вибирають контейнер з пористого матеріалу, для поліпшення дренажу. На ¼ частину контейнер заповнюють дренажним матеріалом, наприклад, керамзитом. Для посадки ідеально підійде готова ґрунтосуміш для герані, яку на третину розбавляють річковим піском або дрібним гравієм.

Догляд за тіарелою

Просту в догляді тіареллу поливають тільки в посушливий період, зрідка підгодовують, а також своєчасно обривають зів’ялі суцвіття. У відцвілого куща обривають всі суцвіття. Якщо потрібне насіння, то залишають пару найбільших суцвіть.

Прополка, добрива, полив

Щоб ґрунт довше залишався вологим, його поверхню можна замульчувати. Полив проводять після підсихання ґрунту. Після посадки кущі потрібно поливати систематично протягом першого року. Укорінена рослина потребує поливу лише під час посухи.

Культура не потребує підживлення, однак за необхідності на початку весняного періоду ґрунт можна замульчувати компостом. Якщо на поверхні ґрунту є органічна мульча, то додатково підгодовувати тіареллу не потрібно.

Потужні кущі пригнічують ріст бур’янів. Однак пирій все ж може рости на ділянці, тому його слід прибрати ще під час перекопування ґрунту.

Кущики, що ростуть у контейнерах, поливають протягом усього періоду вегетації. У зимовий час поливи мають бути більш рідкісними, не забувайте видаляти воду з піддону. Підживлення проводять 1 раз на 4 тижні у квітні-серпні. 1 раз на 2 або 3 роки проводять пересадку цвіту.

Шкідники та хвороби

У весняні місяці равлики і слимаки можуть пошкодити молоді пагони. Також на кущі може розвинутися борошниста роса, якщо в літню пору після тривалої посухи стоїть волога і спекотна погода.

Догляд у зимовий час

Ця зимостійка рослина здатна витримати без укриття до мінус 20 градусів. На Уралі та в Сибіру восени кущі потрібно обов’язково вкрити восени. Зверніть увагу на те, що декоративні різновиди менш морозостійкі, і їх потрібно вкривати на зиму обов’язково. Вибираючи сорт тіарели, не забудьте дізнатися про його зимостійкість у продавця.

Крім цього, обов’язкового укриття потребують кущі в тому випадку, якщо очікується малосніжна і морозна зима.

Укрити ділянку з квітами можна листям, що облетіло з дерев.

Способи розмноження

Садівники розмножують тіареллу трьома методами:

• живцюванням;
• поділ рослини;
• насінням.

Кущики, що виросли з насіння, зібраного своїми руками, можуть не зберегти сортові ознаки батьківської рослини. Перед висівом насіннєвий матеріал стратифікують. Можна посіяти тіареллу в сад в осінній час.

Пізньої осені візьміть кошик або ємність без дна і закопайте її в ґрунт у саду. Посійте насіння. Якщо снігу мало, то накрийте посіви зверху обрізаною півторалітровою пластиковою пляшкою із закритою кришкою. У разі сильних морозів зверху пляшку накриваємо пляшкою об’ємом 5 літрів без дна. З настанням весни поступово прибирайте укриття. Спочатку приберіть пробки, а з настанням тепла приберіть для початку більшу пляшку, а пізніше і півторалітрову.

Замість цього розподіліть насіннєвий матеріал по зволоженому рушнику з паперу і приберіть його в пластиковий пакет, який щільно закривають. Насіння прибирають на полицю холодильника в такому вигляді на 1-1,5 місяця. Після цього наповніть шухлядку ґрунтосумішшю і розподіліть по її поверхні насіння, злегка втиснувши його в субстрат. Посіви тримають у теплому місці (від 20 до 21 градуса), не допускаючи пересихання ґрунтосуміші. Сіянці можуть з’явитися лише через 4-8 тижнів. Підрослі сходи висаджують в індивідуальні ємності. Першу зиму їх потрібно захищати від морозів. Висадку саджанців у сад проводять з настанням наступного весняного періоду.

Простіше і швидше розмножити багаторічну рослину живцюванням (зрізають пагони у відцвілого куща) або діленням рослини (у весняний час). Викопайте кущ, що розрісся, поділіть його на частини, висадіть діленки на постійне місце. Як правило, вони швидко приживаються і починають активно рости.

Тіарелла в ландшафтному дизайні

Красуня тіарелла прекрасно підходить для лісових садів, при цьому її висаджують під деревами і чагарниками. Ще її можна посадити на клумбу або в кам’янистий сад, вибираючи місце в півтіні. Багаторічник не відрізняється надмірною агресивністю, причому декоративні різновиди розростаються повільніше за видові рослини.

Це прекрасний ґрунтопокривник, який через деякий час утворює щільний зелений килим. Його нерідко використовують для дернування великих ділянок ґрунту біля струмків або в лісових садах.

Тіарелла підходить і для не дуже великих садів. При цьому її можна використовувати для створення підліску для більш високорослих рослин.

Квітку можна ростити на рокаріях, біля ставка, на квітковій клумбі, а також біля підніжжя листяних чагарників (калина, гортензія, японський клен, листяна азалія). Але потрібно вибирати злегка притінене місце для посадки.

На садовій ділянці культуру можна посадити разом із тіньолюбними багаторічними рослинами, наприклад:

• невисокі весняноквітучі цибулинні культури: гіацинти, дрібний рябчик тощо.;
• фіалка;
• барвінок;
• медунка;
• гейхера;
• бруннера;
• хости;
• папороті.

Багаторічник підходить для формування рабатки або бордюрів у саду. Дуже добре виглядає в лісових і натуралістичних садах. Добре росте в контейнері як один, так і разом з іншими культурами.