Зростання пшениці безпосередньо залежить від кількості поживних речовин і мікроелементів, що надходять до неї. За їхнього дефіциту рослина відстає в рості, листова маса і кількість зерен різко знижується. Далі описані докладні інструкції та поради щодо грамотного внесення підживлення для озимої пшениці.
Необхідні інструменти та матеріали
Рідке мінеральне живлення вносять, використовуючи ПЖУ, ОП-2000, для порошкоподібних і гранульованих сумішей використовують тукову сівалку РТТ-4,2А, НРУ-0,5, 1-РМГ-4, для транспортування і внесення мінеральних підживлень – напівпричіп РУМ-8.
Розкидання твердої органіки здійснюють РОУ-5, ПРТ-10, РУН-15Б. При внесенні органічних підживлень у борозни застосовують МЛГ-1. Рідку органіку вносять за допомогою РЖТ-8, РЖУ-3,6.
Причіпні пристрої кріпляться на трактори, а цистерни на ГАЗ-53. Іноді добрива в рідкій формі розпилюють за допомогою легких літаків.
Оптимальні строки підживлення озимої пшениці
При осінній підготовці площ до посіву пшениці важливим є не тільки правильне проведення агротехнічних заходів, а й внесення допосівної норми калійного та фосфорного добрива. Це підвищить імунітет рослини, і дасть можливість благополучно перенести морозну зиму. При дотриманні цієї умови, у весняний період має відбутися ще 3 заходи з підживлення культури:
- Ранньою весною для підтримки молодих сходів і поштовху до зростання.
- У період цвітіння.
- У період трубкування та закладання врожайності.
Терміни внесення обов’язково мають коригуватися з урахуванням стану ґрунту, розвитку культури та погодними умовами.
Які речовини потрібні для озимої пшениці
Озима пшениця потребує цілого комплексу поживних речовин і мікроелементів, кожен з яких виконує свої функції. Особливо важливе їх поповнення при щорічному засіванні одних і тих самих площ, без використання правила сівозміни. Після збору врожаю ґрунт настільки збіднений, що без добрива посів нового насіння просто неможливий.
Заповнити поживний баланс здатні, як мінеральні добрива, так і органічні.
| Вид добрива | Походження | Доступ для рослин | Період дії | Витрати |
| мінеральні | хімічне | миттєвий | нетривалий | високі |
| органічні | тваринно-рослинне | потрібен час для розкладання на елементи | тривалий | низькі |
Важливо враховувати, що органіку і мінеральні підживлення можна поєднувати, враховуючи сумарну норму елементів, що надходять. Як і у випадку з іншими сільськогосподарськими культурами, з озимою пшеницею працює золоте правило агронома: “краще невеликий дефіцит добрив, ніж профіцит поживних речовин”.
Які добрива вибрати для пшениці
Для ефекту підживлень для озимої пшениці, важливо дотримуватися балансу. Інакше, переважаючі елементи заважатимуть, і рослина не зможе отримувати та засвоювати інші речовини.
Азотні добавки
Добрива на основі азоту вносяться в кілька етапів:
- Під час культиваційних робіт перед посівом ґрунт удобрюється аміачною селітрою з розрахунку 30 кг на 1 га.
- У фазі кущіння особливо потрібен азот. Від нього залежить висота і густота пшеничних кущів, а також їхня родючість. На якість зерна дане підживлення дії не чинить. Азотні добрива розподіляються в нормі 35-40 кг/га. Це становить приблизно 30 % від кількості внесеного азоту за сезон.
- У період трубкування, азот позитивно впливає на якість і кількість зерна в колосі, т. е. підвищує врожайність культури. Потреба пшениці в азотних добривах зараз підвищена, тому вносять до 50 % від розрахункової сезонної норми. Це становить 65-75 кг підживлення на 1 га.
- Залишок від повної розрахункової норми розподіляють по площі посівів у період цвітіння і колосіння культури. Найбільший ефект підживлення принесе за умови достатньої кількості вологи в ґрунті.
Будьте уважні під час роботи з аміачною селітрою – вона вибухонебезпечна!
Азотні добрива в ґрунті розпадаються на вуглекислий газ та аміак. Тому вносити їх слід тільки прикореневим методом, забезпечуючи додаткове зволоження ґрунту. Враховуйте, що азот вимивається при надлишку вологи. При розпилюванні підживлення не тільки не принесе користі, а й може нашкодити.
Потрапляючи на зелені частини рослини, при випаровуванні вологи, кристали азоту викликають опік.
Найбільш оптимальним для озимої пшениці є азотне підживлення сечовина-карбамід. Це хороша альтернатива аміачній селітрі. У ньому міститься 46 % азоту. Внесення підживлення рекомендується за 5-7 днів до посіву. Це пов’язано з тим, що після потрапляння в ґрунт він протягом 2-3 діб перетворюється на доступну для рослини форму.
У представленому відео технолог розповідає про свій досвід застосування азотних добрив на озимій пшениці:
30-60 кг/га карбаміду сприяють підвищенню густоти пшеничного куща і посиленому зростанню, а при збільшенні дози до 100 кг/га збільшується кількість протеїну в зерні.
Фосфорне живлення
Фосфор відіграє важливу роль у вегетаційному періоді пшениці. Він необхідний на всіх стадіях росту. Від цього елемента залежить синтез нуклеїнових кислот, і здатність культури засвоювати азот. Фосфор сприятливо впливає на розвиток мікрофлори в ґрунті.
Від початку фази трубкування до цвітіння, рослина відчуває особливу потребу у фосфорі. На якість засвоєння елемента пшеницею впливає температура ґрунту та його зволоженість.
Для підживлення використовуються суперфосфати. Завдяки наявності оксиду фосфору це підживлення чинить кілька позитивних дій:
- період плодоношення настає раніше;
- уберігає культуру від раннього старіння;
- покращує якість зерна;
- полегшує процес засвоєння інших елементів.
Амофос застосовують для підвищення врожайності пшениці, посилення імунітету проти захворювань і шкідників, збільшення терміну зберігання врожаю.
Калійне живлення
Калій впливає на кількісний склад у зерні пшениці цукру і протеїну, підвищуючи поживну цінність злаку. Його дефіцит провокує вилягання пшениці, знижує здатність перенести зимовий період. Особливо потребує калію рослина з моменту проростання до цвітіння та у фазі трубкування до початку колосіння.
Калійні добрива розподіляють по поверхні ґрунту під час культиваційних робіт з підготовки площі до посівів. Це пояснюється тим, що елементу потрібен час для сорбування. Як джерело калію використовують калію хлорид і калійну сіль. Норма підживлення – 50-60 кг/га.
Кальцієве живлення
Має велике значення на закислених ґрунтах. Кальцій знижує рівень кислотності, що сприятливо позначається на пшениці. Вапняні добрива допомагають культурі накопичити вуглеводи, підвищують якість фотосинтезу, сприяють імунітету до захворювань і несприятливих умов.
Використовують карбонад кальцію, крейду, вапняк, кальцієву селітру (22 %). Норма внесення 3-5 ц/га при осінній підготовці ґрунту.
Магнієве живлення
Магній нормалізує білково-вуглеводний обмін, допомагає насиченню клітин рослини киснем, що відбивається на загальному стані озимої пшениці. Особливо ефективним є засвоєння магнієвих підживлень при внесенні позакореневим способом. Елемент легше засвоюється, ніж калій і фосфор, при цьому допомагає переміщенню останнього.
Для підживлення застосовують магній сірчанокислий (Mg – 16%) за норми внесення 15 кг/га.
Сірчане живлення
Сірка оптимізує обмін білків. За нестачі цього компонента в ґрунті, культура відстає в розвитку, її ріст сповільнюється, рослина хворіє і вилягає. Ефективне засвоєння азоту без присутності сірки практично неможливе. За значимістю для пшениці вона стоїть на першому місці після основних компонентів.
Внесення сірки застосовують одночасно з азотним живленням при підготовці площ під посів. Наприклад, використовують сульфат магнію (S – 13 %), суперфосфат (S – 24%) тощо. Норма внесення залежить від типу ґрунтів.
Органічні добрива
Практично для всіх видів органіки потрібен час для розщеплення і вивільнення компонентів. При вирощуванні озимої пшениці на незмінному місці, такого цінного часу в розташуванні немає. Це пояснюється тим, що для оптимального ефекту органіка розподіляється в ґрунт восени, щоб навесні активно поповнювати його цінними мікроелементами.
Таке живлення вносять на землі майбутніх посівів завчасно під час планування освоєння нових полів. При розорюванні нових територій під пшеницю, внесення органіки стане оптимальною умовою підвищення якості ґрунту. У цьому випадку застосовується курячий послід, перегній, гній.
Розподіляють живлення з розрахунку 25-30 т/га. Для зменшення закисленості ґрунтів і профілактики атак шкідників під час оранки вносять деревну золу в розрахунку 3-5 ц на 1 га. Дія золи на ґрунт зберігається до 2 років.
Робота з органікою вимагає додаткових сил і часу, тому у виробничих масштабах використовується рідко. На невеликих плантаціях і городніх наділах, що застосовуються для вирощування озимої пшениці, методи використання як підживлення органіки мають місце бути.
Мікроелементи для озимої пшениці
Для озимої пшениці, крім азоту, калію і фосфору, важлива наявність таких елементів:
- Сірка – привертає увагу до кількісного складу клейковини.
- Марганець – бере участь в обміні речовин, допомагає засвоювати воду, знижує рівень кислотності ґрунту.
- Залізо – за нестачі цього елемента листя пшениці жовтіє. Це пояснюється неякісним процесом фотосинтезу, в якому необхідне залізо.
- Мідь – бере участь в обміні білків і вуглеводів.
- Цинк – від наявності в ґрунті достатньої кількості цього металу залежить якість і кількість зерна в колосі.
- Кальцій – знижує рівень кислотності ґрунту, сприяє розвитку міцного коріння, підвищує стійкість до захворювань.
- Магній – впливає на обмінні процеси та дихання рослин.
Потрібні мікроелементи можна вносити методом позакореневого підживлення, або замочуючи насіння перед посівом у розчинах із додаванням конкретних складових.
Оптимальним рішенням є придбання мікроелементів не окремо, а в комплексі, наприклад, препарат “Агромакс”. Його можна додавати в основні підживлення, або поєднувати з фунгіцидними обробками. Не поступаються за характеристиками “НІКФАН-Пшениця”, добрива ТМ ОРМІСС та ін.
Співвідношення елементів живлення
Ґрунт не містить повного комплексу поживних речовин, доступних для засвоєння озимою пшеницею. Тому необхідно регулювати поповнення компонентів за допомогою внесення мінеральних і органічних комплексів. При цьому важливо стежити за станом рослин і якісним складом родючої землі, щоб не отримати надлишку речовин і мікроелементів.
Оптимальний баланс між азотом, фосфором і калієм – співвідношення 1,5:1:1 на 1 га землі.
Закладення осіннього поживного комплексу добрив проходить разом з оранкою і культивацією землі. Таким чином підживлення виявляється на глибині від 15 до 25 см. Поступово розщеплюючись за допомогою вологи, елементи поширюються верхнім шаром ґрунту.
До весни, коли пшеничні зерна почнуть прокльовуватися, добрива вже набудуть легкодоступної для паростків форми й активізують їхнє зростання. Тому осінні роботи із внесення підживлень називають основними.
Технологія внесення добрив
Технологія внесення добрив підпорядкована деяким правилам, дотримання яких необхідне під час проведення цих видів робіт:
- гранули повинні мати діаметр до 5 мм;
- вологість підживлення перед внесенням має перебувати в межах від 1,5 до 15%;
- техніка повинна забезпечувати рівномірність розподілу сумішей, не допускаючи необроблених ділянок.
Підживлення можна вносити в сухому вигляді, забезпечуючи після їх розподілу рясний полив, або в розведеному вигляді. Т. к. основна частина добрив застосовується восени, перед або під час оранки ґрунту, живлення розподіляється в сухій формі. Позакореневе внесення передбачає розведення компонентів водою і їх розпилення по зелені методом обприскування.
Урожай озимої пшениці безпосередньо залежить від якості та кількості внесеного додаткового живлення. Тому не варто економити на організації та проведенні таких заходів. Урожай зерна потішить якістю та окупить усі витрати.