Весна – гаряча пора для дачників і городників. Природа оживає, все кругом цвіте, зеленіє, божевільні аромати землі, зелені і свіжого повітря оп’яняють.
Для городника дорогий кожен день, адже потрібно переробити цілу гору невідкладних справ, від яких у великій мірі залежить і сам результат городнього сезону – урожай. Досить багато часу і сил йде на підготовку грядок. Причому щороку доводиться робити багато непотрібної роботи – наприклад, копати землю там, де цього можна і не робити. Наприклад, доріжки, які просто необхідні для переміщення між грядками.
Якщо немає чітко визначених меж грядок, то всякий раз вони можуть бути на різних місцях, що, погодьтеся, не дуже зручно. Але є прекрасний вихід з цього становища. Можна розпланувати ділянку і зробити постійні грядки, захистивши їх по контуру, тим самим отримавши можливість підняти їх над рівнем землі.
Це дає незаперечні переваги:
- грунт в таких грядках навесні швидше прогрівається;
- значно скорочується площа землі, яку потрібно обробляти – рихлити, прополювати і так далі;
- за такими грядками набагато легше доглядати, тому що потрібно не так низько нахилятися. Крім того, в проміжок між грядками можна покласти коротку дошку і вийде імпровізований стільчик;
- вода при поливі не застоювалася за рахунок хорошого дренажу. Але, правда, при цьому необхідний регулярний полив;
- приємніший, акуратний і естетичний зовнішній вигляд – доріжки між грядками можна оформити плиткою, природним каменем або дерев’яними настилами;
- більш ефективне використання родючого шару, який з поверхні доріжок можна зняти і використовувати для оформлення інших грядок.
Зразкові розміри таких грядок і доріжок наведені на фото 1 – хоча це, звичайно ж, індивідуально і підлягає коригуванню для ваших умов, використовуваних матеріалів.
Фото 1. Зразкові розміри грядок і доріжок
Готуємо дошки
Для огороджувальних стінок грядок був обраний пиломатеріал. Це дешевше, з ним простіше працювати, у нього низька теплопровідність.
Строго кажучи, це вже вилежатися дошки від дерев’яного настилу, який було вирішено замінити. А добре збереглися дошки будуть використовуватися для оформлення високих грядок.
Товщина дощок – 40 мм, ширина – 150 мм. Одна з площин строганая, що полегшить подальшу фарбування (див. Фото 2). Так як висота грядки буде 30 см, то на 5 грядок необхідно 20 довгих дощок і стільки ж коротких дощок.
Фото 2. Дошки для виготовлення грядок
Для акуратних і рівних стиків дошки необхідно торцевать – тобто, обрізати краю під прямим кутом. Робиться попередня розмітка косинцем (див. Фото 3).
Фото 3. Попередня розмітка дощок
Після розмітки гостро заточеним ножівкою по дереву кінці дощок обрізаються строго по розмітці (див. Фото 4).
Фото 4. Обрізка дощок відповідно до розмітки
Можна, звичайно ж, використовувати електролобзик, проте в такому випадку велика ймовірність відведення пилки і зріз вийде нерівним.
Дуже зручно використовувати ручну дискову пилу – в цьому випадку все дошки розкладаються в один ряд, робиться розмітка (наприклад, крейдяним шнуром) і за один прохід вирівнюються торці всіх дощок.
За допомогою рулетки відзначаємо необхідну довжину дощок, розмічаємо за допомогою кутника і відрізаємо надлишок (див. Фото 5).
Фото 5. Відзначається необхідна довжина дощок
Досить зручно користуватися ножівкою як косинцем – у більшості ножівок кут між ручкою і полотном прямий, за невеликим відхиленням (див. Фото 6).
Фото 6. Використання ножівки для розмітки
Щоб зробити зовнішній вигляд конструкції більш акуратним, а також убезпечити себе від травм і скалок, можна за допомогою фрезерної машинки зняти прямі фаски. Виставляємо ширину зняття по максимальному вильоту фрези (див. Фото 7).
Фото 7. Виставляється ширина зняття фаски
І фрезеруя на всіх дошках по периметру прямі фаски (див. Фото 8).
Фото 8. Робимо прямі фаски
В результаті отримуємо акуратні й чіткі межі (див. Фото 9 і 10).
Фото 9. Готові дошки
Фото 10. Те ж, але з іншого ракурсу
Готуємо місце під грядки
Натягуємо шнур за допомогою двох дерев’яних кілочків і, отмеряя рулеткою необхідні відстані, розмічаємо положення грядок і доріжок вздовж лінії шнура (див. Фото 11).
Фото 11. Розмічається положення грядок і доріжок
Лінія уздовж натягнутого шнура буде базовою, з її допомогою можна виставити всі грядки в один ряд (див. Фото 12).
Фото 12. Базова лінія
Збірка коробів
Далі збираємо короби. Простий і ефективний спосіб – за допомогою цвяхів і молотка (див. Фото 13).
Фото 13. Складання коробів
Дві збиті однакові частини – верхню і нижню – скріплюємо саморізами по дереву за допомогою металевих пластин (див. Фото 14). Наприклад, це можуть бути перфоровані підвіси для монтажу ГКЛ, розрізані на три частини.
Фото 14. З’єднання верхньої та нижньої частин короба
Зібрані таким чином всі 5 грядок маємо короткими сторонами уздовж шнура по зробленій раніше розмітці. Якщо необхідно, то підрізаємо землю під коробами, щоб верхні частини коробів були приблизно на одному рівні (див. Фото 15).
Фото 15. Грядки розташовані на ділянці
Тепер займемося «закріпленням» положення дерев’яних коробів від випадкового зсуву в сторони або вгору-вниз. Для цього за допомогою болгарки нарізаємо з металевого куточка відрізки по 80-90 см (див. Фото 16).
Фото 16. Нарізається металевий куточок
Куточків необхідно 20 штук – по 4 куточка на один короб (див. Фото 17).
Фото 17. Готові куточки
Невеликий кувалдою або молотком забиваємо відрізані куточки по кутах коробів (див. Фото 18).
Фото 18. Куточки забиваються по кутках коробів
Щоб обмежити можливе зміщення коробів вгору або вниз, кріпимо короби з допомогою болтів діаметром 6 мм. Для цього просвердлюємо наскрізні отвори через вбиті в землю кути і дошки коробів (див. Фото 19).
Фото 19. Свердління отворів
І за допомогою болтів (див. Фото 20) кріпимо короби до куточків (див. Фото 21).
Фото 20. Використовуються ось такі болти
Фото 21. Куточки прикріплені до коробам
Після кріплення всіх коробів необхідно підготувати їх внутрішнє наповнення. Для цього штиковою лопатою викопуємо родючий шар землі на 1-1,5 багнета глибиною і візком переміщаємо цю землю до останньої грядці (див. Фото 22).
Фото 22. Викопується родючий шар грунту
Тепер внутрішню частину дерев’яного короба за допомогою степлера обшивають брезентом або старої поліетиленовою плівкою (див. Фото 23). Таким чином, дерев’яні стінки грядок в деякій мірі будуть захищені від вологи, а значить, довше прослужать.
Фото 23. Обшивка внутрішньої частини короба
Фото 24. Короб обшитий зсередини
На дно викопаної ями шаром 10-15 см укладаємо обрізані гілки дерев, старі стебла малини (за винятком, звичайно ж, хворих і уражених шкідниками) і зверху гілок насипаємо такий же шар – 10-15 см – опалого листя, сухої злежалася трави або інших органічних залишків з ділянки, саду чи городу (див. фото 25).
Фото 25. Засипка короба
Ретельно проливаємо водою все укладені органічні відходи водою (див. Фото 26). Через 1,5-2 роки це буде чудовий перегній. Якщо є можливість, то можна, звичайно ж, укласти ще й шар гною.
Фото 26. Гілки і листя в коробі поливаються водою
І завершальний етап – перекидаємо верхній родючий шар землі з сусідньої грядки в тільки що підготовлену (див. Фото 27). Тим самим готуємо місце для закладання нижніх шарів наступної грядки.
Фото 27. перекидається родючий шар грунту
Бажано накидати землі з невеликою гіркою – через деякий час земля осяде на 5-10 см, в залежності від ступеня ущільнення нижніх шарів (див. Фото 28). Таким чином, послідовно заповнюємо всі грядки. Землю для останньої грядки ми переміщали з першої грядки (див. Вище).
Фото 28. Грунт накидається з невеликою гіркою
Після заповнення всіх грядок землею можна зайнятися облагороджуванням – пофарбувати дерев’яні стінки з зовнішніх сторін, вимостити доріжки плиткою, цеглою або каменем, укласти дерев’яні трапи для зручного пересування.