Інші найменування індійської цибулі – хвостатий птахомлечник, цибуля морська, китайська, несправжня, монгольська, брандушка, корінь пекельний. В Англії цибулю називають Вифлеємською зіркою, у Німеччині – молочною зіркою, в Ізраїлі – молоком яструба.
Загальна характеристика
Індійська цибуля є екзотичним овочем, який поширений на території Південної Африки, Індії, Китаю, в Середземноморських регіонах, Європейських континентах (центральна частина, південний схід). У країнах СНД цибуля з’явилася після 50-х років минулого століття.
Птахоплемінник належить до багаторічної рослини сімейства Лілійних, є далеким родичем конвалії та інших квітів. За зовнішніми показниками нагадує каланхое, алое і подібні рослини, тому брандушку часто плутають із кімнатними квітами.
Має масу корисних властивостей, тому користується популярністю в народній медицині та косметології. Для приготування настоянок використовуються всі частини цибулі.
Індійська цибуля невибаглива у догляді, живе до 30-ти років, не вимагає багато світла, тепла і вологості, росте на вулиці і в житлових приміщеннях. Вік визначається за кількістю листя – новий елемент з’являється за рік вегетації.
Індійські цибулини застосовують з особливою обережністю, оскільки в них міститься молочний сік (білястого кольору), який сприяє сильному опіку. З цієї причини свіжу рідину і приготовані засоби приймають у суворій відповідності із зазначеними дозуваннями.
Опис рослини
Особливість індійської цибулі – розташування кореневої частини на поверхні ґрунту, завдяки чому рослина відрізняється від інших сортів. Зовнішні показники мають свої особливості:
- Корінь складається з білих численних шнуроподібних корінців, які з’єднані з цибулинною частиною.
- Цибулина має світло-зелений відтінок, білі ущільнені лусочки, які міцно прилягають до цибулини діаметром до 10 см. Лушпиння – біло-коричневе.
- Листя бере початок біля кореня, має ширину 3-5 см, довжину – 30-100 см. Листова пластина – цільнокрайова лінійна, по її середній частині проходить прожилка білого кольору. У міру розростання старе листя обламується посередині через тяжкість власної ваги. Кінчики мають властивість закручуватися.
- Плоди – це коробочки маленького розміру, усередині яких міститься насіннєвий матеріал – чорні блискучі та приплюснуті зерна.
- Квітки мають біле забарвлення, що перемежовується із зеленими прожилками. Їхній максимальний розмір – 10 мм, розташування гроновидних суцвіть – м’ясистий квітконос. Процес відцвітання починається знизу, форма нагадує дрібні зірочки. Особливість – перші квіти з’являються через 2-3 роки.
- Довжина квіткової стрілки – близько 1 м.
- Дітки утворюються в цибулині, після чого спадають на поверхню ґрунту і вкорінюються.
Склад і властивості індійської цибулі
Індійська цибуля складається з біологічно активних і корисних речовин, які чинять лікувальну дію на організм. Що входить до складу:
- олія ефірна;
- алкалоїди – колхікозиди, тіоколхіцини, колхіцини;
- глікозиди;
- органічні кислоти;
- антиоксидант кверцетин;
- мікроелементи;
- макроелементи.
Завдяки цим сполукам індійська цибуля чинить таку дію:
- знеболює;
- усуває запальні процеси;
- пригнічує патогенні мікроби;
- розширює капіляри і судини;
- прискорює периферичний кровообіг;
- запобігає утворенню тромбів, розріджуючи кров;
- знищує паразитів і вірусів;
- регенерує пошкоджені тканини та клітини;
- має кератолітичну, протипухлинну, протиподагричну властивість;
- зігріває;
- зміцнює стінки кровоносних судин.
Офіційна медицина не визнає індійську цибулю лікарським засобом для застосування всередину, але без скепсису ставиться до гелів на основі брандушки і пекучого перцю, оскільки рослина зігріває і подразнює рецептори в суглобах, що призводить до зниження запалення.
Сфери застосування
Індійська цибуля входить до групи птахоплемінників, які споживати в їжу категорично заборонено. Однак хвостатий різновид є винятком – його можна використовувати для смаження, маринування, запікання та споживання у свіжому вигляді. Пекельний корінь знайшов застосування в косметології – з нього роблять спиртові настоянки, лосьйони, тоніки, відвари для обличчя і волосся.
Найбільш популярна індійська цибуля в народній медицині. З нього виготовляють настоянки, мазі та інші лікувальні засоби за таких патологічних станів:
- Порушення імунної системи – дерматит, себорея, екзема, псоріаз, алергічна реакція.
- Захворювання ротової порожнини і горла – герпес, пародонтоз, стоматит, ангіна, гінгівіт.
- Шкірні ушкодження, укуси комах, опік, обмороження.
- Інфікування грибками.
- Гнійні фурункули, прищі, папіломи, жировики, бородавки, водянки, пухлини на шкірі.
- Суглобово-м’язові хвороби – артрит, артроз, міалгія, остеохондроз, защемлення нервів, подагра.
- Біль у зубах і голові.
- Застуда.
- Мастит.
- Варикозне розширення вен.
- Гематоми, переломи.
Народні цілителі рекомендують використовувати індійську цибулю для схуднення й усунення целюліту, причому зовнішнім способом. Для цього чистий сік рослини розводять у співвідношенні 1:10 з олією на рослинній основі й щодня втирають у шкіру проблемної зони.
Як садити і вирощувати індійську цибулю в домашніх умовах
Індійська цибуля – багаторічна рослина, яка не переносить холоду, тому вирощувати її тільки на грядках неможливо. Відтак, запасіться великими горщиками (корінь дорослої культури сягає 1 м) для пересадки на зимівлю. Висаджують брандушку різними способами залежно від виду розмноження.
Насіннєвий матеріал
Головна умова – запилене насіння, яке можна зібрати самостійно у весняний або літній період. Як їх висівати:
- Спочатку підготуйте посадковий матеріал – витримайте в холодильнику 4-5 місяців. Зерна покладіть у марлевий клапоть і помістіть на полицю в холодильник.
- Візьміть тару з отворами в дні, щоб при поливі рідина не застоювалася.
- На дно покладіть камінчики (гальку), зверху – родючий ґрунт (можна купити універсальний субстрат або змішати в рівному співвідношенні перліт і торф).
- Висівайте насіння на відстані 1-3 см одне від одного, поглибивши в ґрунт на 1 см.
- Зволожте ґрунт.
- Протягом 6-7 місяців утворюються паростки. У цей період правильно доглядайте за посадковим матеріалом. Поливайте в міру пересихання ґрунту, стежте за температурою (+15-22 градуси).
- Коли з’являться перші 3 листочки, зробіть пікірування в окремі ємності, наповнені таким складом – 2 частини річкового піску, по 1 частині дернового і листового ґрунту.
Цибулини
Для отримання окремих цибулин необхідно дорослу цибулю розділити на частини. Спосіб посадки:
- приготуйте горщики з натурального матеріалу (глина, торф);
- всипте на днище керамзит;
- додайте субстрат із піску, листової та дернової землі;
- зробіть лунку;
- поглибте цибулину;
- присипте ґрунтом;
- зволожте.
Паростки
Діток збирають після того, як індійська цибуля відцвіте. Спосіб посадки ідентичний попередньому. Термін коренеутворення – 14-16 діб.
Не забувайте, що цибуля росте досить швидко, а коренева система розвивається довга. Тому періодично пікіруйте цибулини у великі горщики. Робіть це сміливо, оскільки корінь міцний, легко переносить пересаджувальні заходи.
Правила догляду
Під час вирощування індійської цибулинної культури дотримуйтеся основних правил догляду:
- Цибуля любить світло, але не витримує потрапляння прямих сонячних променів. Якщо ви вирощуєте її на підвіконні (або в зимовий період), не ставте на сонячний у денний час бік – краще забезпечте рослину штучним освітленням (фітолампи, люмінесцентні прилади тощо). д.).
- Вологість кімнати не повинна перевищувати 75-80%, але й пересушене повітря завдає шкоди рослині. Щоб цього не допустити, 2-4 рази на тиждень обприскуйте пір’я теплою водою. Якщо цибуля знаходиться поблизу опалювальних приладів, які пересушують повітря, розпилення проводиться частіше.
- Температурний режим у літній період – максимум 20-22 градуси, у зимовий час – мінімум +10-12. Оптимальна температура – кімнатна.
- Індійська цибуля не боїться посухи – її губить підвищена вологість ґрунту, тому особливо переживати за час поливу не потрібно. Для точного визначення терміну зволоження огляньте верхній шар ґрунту – він не повинен бути вологим і сильно потрісканим (допустима легка суха кірка).
- Вода для поливу має бути обов’язково дощовою або відстояною. Не можна поливати з водопроводу, оскільки в такій рідині міститься багато шкідливих для рослини речовин (хлор тощо). Відстоювати воду треба у відкритій ємності. Температура рідини має бути наближеною до кімнатної.
- Розпушувати ґрунт обов’язково, тому що без кисню коренева система призупиняє розвиток, у результаті чого культура гине. Робити це потрібно акуратно, щоб не зачепити коріння.
- Для забезпечення правильного газообміну і фотосинтезу, видаляйте з пір’яної частини пил за допомогою м’якої тканини або спеціальних пристосувань.
- Ґрунт у горщиках швидко втрачає свої корисні властивості, тому індійську цибулю необхідно підживлювати органікою і мінералами. Улюблене добриво брандушки – деревна зола (10%), яку розводять водою. Частота підживлення – кожні 2 тижні. Можна вносити марганцевокислий калій у слабкому розчині. Оптимальний варіант – комплексні добрива, придбані в спеціалізованому магазині.
Посадка у відкритий ґрунт
Мінімальний температурний режим, при якому розвивається індійська цибуля, становить +10 градусів, що зобов’язує городників на зимовий період переносити рослину в тепле приміщення. Брандушка легко пристосовується до нових умов, тому не боїться пікіровки і пересадки.
Особливості посадки в городі:
- У відкритий ґрунт виносити цибулини потрібно при стабільно теплій температурі: для середніх регіонів Росії це середина-кінець травня.
- Місце має бути затінене, оскільки сорт не переносить вплив прямих сонячних променів. Однак світла має бути багато.
- Полив має бути помірним – не можна допускати заболочування.
- Перед посадкою в ґрунт цибулю можна всю зиму вирощувати, але є спосіб, що дозволяє їй відпочити. Для цього восени поставте горщик далеко від світла і припиніть полив повністю (лише іноді обприскуйте з розпилювача). Відновлюється зволоження відразу після пересадки на город.
- Ґрунт удобрювати немає сенсу – цибуля невибаглива. Єдина вимога – помірна кислотність.
Культуру на літній період можна не пересаджувати взагалі, а просто виносити в горщику на вулицю, але це не сприятиме швидкому росту. Чому доцільно пересаджувати індійську цибулю в городні грядки:
- немає потреби вносити добрива часто – достатньо 1 раз на місяць використовувати органіку;
- прискорюється розвиток пір’я;
- здійснюється природне запилення, завдяки чому збільшується кількість насіння і діток;
- цвіте рослина рясніше і довше.
Процес пересадки:
- акуратно вийняти з горщика кореневу систему;
- підготувати грядку – викопати лунку по довжині кореня (залежно від віку);
- зволожити землю;
- вставити цибулини на відстані 2-5 см одна від одної;
- присипати ґрунтом, ущільнити, полити водою.
Способи розмноження
Індійська цибуля легко і швидко розмножується в домашніх умовах. До того ж для цього існує цілих три способи:
- Цибулинний метод. Використовуються невеликі цибулини, які розсаджують по горщиках.
- Насінням. Вимагає терпіння і старанності, оскільки посадковий матеріал сходить кілька місяців. Особливість – насіння утворюється у запилених комахами цибулин, тому рослини на літній період спочатку виносять на свіже повітря (за відсутності комах-запилювачів процес виключається). Якщо можливість пересадки в ґрунт відсутня, можна запилити культуру штучно.
- Дітками. Найпоширеніший і найзручніший спосіб. Дітки самі вивільняються з цибулин у міру зростання. Їх досить зібрати і висадити, згідно з вимогами.
Як збирати та зберігати індійську цибулю
Якщо ви вирощуєте цибулини цього сорту для терапевтичних цілей, досить здійснювати обрізку листя в міру необхідності.
Якщо ж пір’я занадто багато, і вам потрібно заготовити його про запас, слід його зібрати, укласти в поліетиленовий пакет і розмістити в холодильник.
Інший спосіб – відразу видавити сік. Цибулини зберігаються так само, як і звичайна ріпчаста цибуля.
Особливості індійської цибулі (відео-розповідь)
З цього відеоролика ви дізнаєтеся, як вирощувати індійську цибулю, а також якими корисними властивостями вона володіє:
Застосування індійської цибулі має обмежувальні протипоказання, тому заздалегідь проконсультуйтеся з лікарем за наявності хронічних захворювань. А вирощуючи брандушку вдома, дотримуйтесь агротехнічних вимог.