Пастерельоз, відомий ще як пташина холера – інфекційне захворювання, здатне швидко винищити все поголів’я. Цією хворобою заражаються всі представники пташиного роду, зокрема й домашні кури.
Особливості пастерельозу в курей
Збудником є хвороботворні палички – пастерели P.Haemolytica і P.Multocida. Птахів, заражених бацилами, негайно забивають, а курник дезінфікують. Досить однієї хворої курки, щоб у найкоротші терміни загинуло 75 % поголів’я.
Збудник захворювання був виділений і вирощений у 1880 р. Л. Пастером. На честь ученого бактерія й отримала свою назву – Pasteurella.
До захворювання схильні всі види курей – м’ясні та яєчні, але особливо вразливий молодняк. Пастерельоз частіше зустрічається в країнах із помірним і теплим кліматом, рідше – на півночі. Холера птахів трапляється як на домашніх подвір’ях, так і у великих господарствах із виробництва яєць. Навіть якщо птах пережив хворобу, він назавжди є джерелом зарази – вилікувати його повністю неможливо.
Причини та способи зараження
Хвороба вражає не тільки птахів, а й ссавців. Тварини, особливо гризуни, поширюючи мікроб у навколишньому середовищі, можуть спровокувати епідемію. Хвороба частіше вражає бройлерів місячного віку, яєчних молодок віком 2-3 місяці та несучок у стадії розносу – у віці 4-5 місяців.
Спалаху хвороби сприяє температурна нестабільність і висока вологість. Тривалість інкубації визначається агресивністю мікроба, і може тривати від півдоби до 3-5 днів.
Заразитися кури можуть:
- через дихальні шляхи внаслідок контакту з хворою птицею, особливо небезпечні трупи;
- проникнення бацил через пошкодження шкірних покривів;
- корм або вода, заражені пастерелами;
- укуси кровосисних комах, особливо небезпечні кліщі – аргасовий і червоний курячий.
Пастерелла здатна довгий час жити в природних водоймах, у сирій землі, а ось гній бацила не шанує – тут вона зустрічається рідко. Мікроб також украй чутливий до прямих сонячних променів.
Потрапивши в організм курей, паличка стрімко розмножується. Поширившись у місці проникнення, бацили потрапляють у кров і лімфу. Інкубаційний період триває кілька діб.
Ембріони в яйцях можуть уражатися ослабленими збудниками, які не перешкоджають їхньому росту і розвитку. Вилупившись, пташеня стає носієм інфекції, а за сприятливих обставин дрімаюча інфекція спровокує спалах пташиної холери в курнику. Якщо яйце уражається агресивними видами бацили, то ембріон гине приблизно на 10-ту добу. Залишаючись в інкубаторі, померлі ембріони здатні заразити інші яйця.
Симптоми холери у птахів
Перше, що має насторожити – поганий апетит курей. Спочатку птахи їдять гірше, ніж зазвичай. Потім стан курей погіршується, вони починають стрімко, один за одним, гинути.
Симптоматика пастерельозу розпливчаста і залежить від форми захворювання, вона може бути:
- гострої;
- надгострою;
- хронічною.
Надгострий перебіг зазвичай спостерігається на початку поширення захворювання і спричиняє раптову загибель птиці. Курка гине буквально на очах. Птах, що не викликає, здавалося б, занепокоєння, раптово, змахнувши крилами, падає замертво.
Щоб не сплутати пастерельоз з іншою недугою, рекомендуємо отримати більше інформації про інші захворювання курей тут.
При гострій формі
Хвора курка пригнічена, вона сидить насупившись, її голова захована під крило або закинута назад. Інші симптоми гострої форми:
- підвищена температура тіла – до 43-44 °С;
- синюшний відтінок у гребінця і сережок;
- відсутність апетиту;
- скуйовджене пір’я;
- постійна спрага;
- витікання слизу і піни з дзьоба;
- хрипле, утруднене дихання;
- діарея з кров’ю.
З розвитком хвороби птах слабшає, можуть спостерігатися судоми. На 2-3 день курка гине.
За хронічної форми
Хронічна форма розвивається після гострого перебігу хвороби, і пов’язана зі слабкістю штаму збудника. За хронічної форми у курей спостерігається:
- загальна слабкість;
- прогресуюче виснаження;
- запалення мозкових оболонок;
- нежить, хрипке дихання;
- опухлість лап, гребінця, щелепи;
- запалення очей;
- ураження суглобів крил і лап.
Хронічний перебіг пастерельозу триває місяцями, птиця виснажується, її продуктивність падає, але загибель при такому стані настає рідко.
Як можна діагностувати хворобу
Без лабораторних аналізів остаточний діагноз поставити неможливо. Помітивши симптоми, характерні для пастерельозу, хворих птахів негайно відправляють на забій. Наступний крок – звернення до ветеринара, який візьме аналізи, трупи загиблих птахів, і направить усе це в лабораторію. Тільки після досліджень можна буде встановити причину загибелі курей.
Діагноз “пастерельоз” ставиться тільки на основі бактеріологічного дослідження. Пастерельоз важливо диференціювати від пташиного грипу, сальмонельозу та хвороби Ньюкасла. Також підтвердженням захворювання слугують дані розтину. У загиблих курей – крововиливи в серці, селезінці, а в печінці ще й вогнища некрозу. Щоб уточнити діагноз, на розтин відправляють 4-5 трупів птиці.
Діагноз вважається достовірно встановленим, якщо:
- з патматеріалу виділено культуру з властивостями, характерними для збудника;
- із двох тварин (лабораторні миші), заражених виділеним збудником, загинула хоч би одна.
Методи лікування
Пастерельоз не лікують. Усіх заражених птахів вибраковують. Навіть якщо тварину вдається вилікувати, вона залишається носієм збудника і здатна заражати здорових птахів. Боротьба із захворюванням зводиться до своєчасного забою хворих птахів і до профілактики.
Забивши всіх хворих курей і утилізувавши тушки, не хворим особинам організовують курс профілактичної терапії. Тиждень їм дають антибіотики, наприклад:
- Левоміцетин – 60-80 мг на 1 кг живої ваги, 2-3 рази на добу (додають у корм).
- Тетрациклін – 50-60 мг/1 кг.
- Акваприм – 1,5 мл на 1 л води.
Для профілактичного лікування також підійде “Спектам В”, “Флорон”, інші препарати, виконані на базі спектиноміцину і лінкоміцину.
Щоб підібрати ефективний препарат, потрібні дані лабораторних досліджень. На основі антибіотикограми, що визначає чутливість збудника до препаратів, підбирають максимально ефективні ліки.
Приміщення, в якому перебували хворі кури, обробляють “Екоцидом С” або “Монклавітом”. Для дезінфекції підійде також молочна кислота.
Для дезінфекції пташника використовують:
- 5% розчин освітленого хлорного вапна;
- 10% розчин однохлористого йоду;
- 20% свіжогашене вапно – поверхні білять тричі з інтервалом в одну годину.
На вигулі викошують траву. Не випускають на нього курей протягом двох тижнів – він повинен піддаватися впливу сонця. Далі вигул посипають негашеним вапном. Зоравши землю, ретельно висушують усі зволожені ділянки. Вакцинація від пастерельозу – захід винятковий у невеликому курячому господарстві. До неї вдаються, якщо інфекцію не вдається подолати ніякими іншими заходами профілактики.
Прогнози та терміни лікування
Пастерельоз невиліковний і прогноз для хворих птахів несприятливий. Завдання фермера – мінімізувати втрати, запобігши поширенню інфекції. Рятують від захворювання тільки клінічно здорових курей. Курс профілактичного лікування займає не менше п’яти днів.
Чи заразні кури
Кури, хворі на пастерельоз, можуть заражати здорових особин, тому так важливо вчасно ізолювати і забити всіх хворих птахів. Спровокувати епідемію можуть і носії інфекції – кури, які пережили хворобу. Заразитися від курей можуть інші види птахів, тварини, людина.
Чи небезпечна хвороба для людини
Пастерельоз небезпечний не тільки для курей, а й для їхніх власників. Захворювання передається від птаха людині при прямому контакті. Передача патогенної палички відбувається через ранки та мікротріщини. На шкірі зараженої людини з’являються фурункули.
Через слизові інфекція не проникає. Повітряно-крапельним шляхом зараження відбувається рідко. Але якщо таке трапляється, у людини запалюються мозкові оболонки та вуха, з’являється остеомієліт.
Запобіжні заходи:
- у заражений пташник заходять тільки в спецодязі та рукавичках;
- дотримання особистої гігієни.
За перших же тривожних симптомів необхідно звертатися до лікаря-терапевта або інфекціоніста.
Чи можуть заразитися інші тварини
Пастерельоз небезпечний не тільки для курей, а й для інших птахів – гусей, качок індиків, перепелів. Хворіють на неї і сільськогосподарські тварини – свині, корови, кози тощо.д. Зустрічається він також у кішок і собак. Заразитися ним може будь-яка тварина – під час прямого контакту, через пиття, корм, укуси, подряпини. Джерело зараження – хворі тварини та носії інфекції. До останніх належать миші, щури та морські свинки – вони можуть роками жити й поширювати бацили.
Чи можна їсти м’ясо птиці, яка хворіла на пастерельоз
М’ясо, забитих через пастерельоз курей, їсти можна. Фермери, які розводять курей, зацікавлені в прибутку. Якби всіх птахів, забитих унаслідок спалаху захворювання, доводилося утилізувати, вони зазнавали б колосальних збитків. На щастя птахівників, м’ясо курей, хворих на пастерельоз, стає безпечним після термообробки. Але у дезінсекторів щодо цього своя думка – вони вважають, що всі заражені кури, живі або забиті, мають бути знищені.
Профілактика
Заходи профілактики пастерельозу:
- дотримання норм санітарії та гігієни;
- своєчасне виділення та знешкодження носіїв інфекції;
- повноцінне харчування – до раціону включають вітамінні підгодівлі;
- викошування і переорювання зарослих вигулів;
- вакцинація.
Курей прищеплюють живими або інактивованими вакцинами. Живий препарат має залишковий ефект – не виключені ускладнення. Тому курей зазвичай вакцинують неживими вакцинами.
Вакцини не використовують для лікування. Щеплюють тільки клінічно здорових курей. Мінімальний вік птахів для щеплення – 1 місяць. Протягом 6-8 місяців щеплена курка зберігає імунітет, а потім потрібне повторне щеплення.
Якщо в господарстві спалах пастерельозу, неживі вакцини поєднують з антибактеріальною терапією. Щеплення можна робити до, після або паралельно з 5-ти денним курсом антибактеріальної терапії.
Пастерельоз – справжнє лихо для будь-якого курника. Набагато простіше запобігти захворюванню, ніж боротися з його наслідками. Якщо кури хворіють на пташину холеру, чисельність поголів’я неминуче скорочується. Важливо вчасно помітити спалах пастерельозу, щоб вжити превентивних заходів.