Півонія Канзас є трав’янистою рослиною, яка стійка до температурних перепадів, морозів, захворювань і шкідників. Але для цього важливо проводити своєчасні підживлення і висаджувати тільки на сонячних ділянках. Це старовинний американський сорт, який з’явився на території Росії порівняно недавно.
Історія створення
Над розробкою сорту працював Біггер – відомий американський селекціонер. Зареєстрований Канзас у 1940 році, і вже через 10 років став чемпіоном по Національній виставці рослин у США. У 1957 році був нагороджений золотою медаллю в Американському товаристві півоній.
До Російського Державного реєстру сорт було внесено 1994 року, але масового поширення він набув 2000 року.
Опис зовнішнього вигляду рослини та квітів
Канзас вважається молочноквітковим видом, який може виростати без пересадок на нове місце близько 15 років. Морозостійкість висока – без укриття переносить морози до -35 градусів. Так само легко розвивається і за посухи, спекотної погоди, тому вирощується на всій території країни – від півдня до півночі.
Ботанічний опис:
- Кущ. Досягає у висоту до 80-100 см, характеризується компактністю. Пагони міцні, прямостоячого типу і темно-зеленого відтінку.
- Листя. Мають темний зелений колір і великі розміри. Тип – ланцетний розсічений, порядок – черговий. На глянцевій поверхні присутні виражені жилки. Нижня частина листової пластини з легким опушенням.
- Коренева система. Потужна і розгалужена – розростається вшир до 70-80 см. Тип – змішаний, але більшою мірою бульбовий.
- Бутони. Форма – напівсферична, тип – махровий. За розміром великі, оскільки їх діаметр варіюється від 18 до 25 см. Кількість на кущі – 15-18 шт. Пелюстки по краях закруглені, розетка в центрі акуратна. Колір – яскравий червоно-карміновий, але якщо вирощувати в півтіні й тіні, то відтінок стає блідим.Пильовики і тичинки жовтуваті, аромат квітковий, але інтенсивність середня.
Незважаючи на жорсткість стебел, кущ може розпадатися на всі боки під вагою великих бутонів. У цьому випадку рекомендують обв’язати пагони мотузкою і зафіксувати до опори.
Терміни та особливості цвітіння
Півонія має унікальну особливість – масове зрізання квіток сприяє тому, що наступні бутони будуть більш пишними і яскравими за кольором.
Період активності та спокою
Перше цвітіння починається на другий або третій рік після посадки, піком вважається третій-четвертий. Бутонізація відзначається в травні, цвітіння триває близько місяця, але одна квітка в розпущеному вигляді тримається на стеблі трохи більше тижня. Сорт відмінно підходить для зрізання, оскільки у вазі з водою стоїть 16-19 днів без втрати декоративності.
Догляд під час і після цвітіння
У період активного цвітіння необхідно стежити за поливами, але після його закінчення важливо дотримуватися таких рекомендацій:
- не можна обривати зів’ялі квіти по одному – потрібно дочекатися в’янення всіх бетонів;
- заборонено обрізати і листя, поки не будуть видалені суцвіття;
- квіти потрібно зрізати на рівні першого здорового листка;
- через 15 днів після зрізання проводиться підживлення;
- аж до осені необхідні інтенсивні поливи.
Що робити, якщо не цвіте: можливі причини
Безпричинної відсутності цвітіння бути не може, але й негативних чинників цьому не так багато:
- Неправильне місце посадки. У цьому випадку рослина намагається спрямувати всю енергію на виживання. Це може бути занадто затінене місце або розташування поблизу з іншими рослинами, особливо великорослими чагарниками і деревами. Негативно впливають протяги і застій води в низинах.
- Порушення правил посадки. Найчастіше недосвідчені квітникарі занадто заглиблюють саджанці або, навпаки, верхня брунька знаходиться надмірно високо.
- Відсутність поживних речовин. Багато квітникарів не підгодовують півонії восени, вважаючи, що їм цього не треба. Насправді, саме після закінчення цвітіння рослини повинні отримувати всі необхідні речовини для закладки бруньок навесні.
- Брак вологи. Посилені поливи мають проводитися навесні, коли починають зав’язуватися бутони, і восени. Воду півонія черпає корінням, яке розташовується далеко від стовбура, тому якщо полив здійснюється своєчасно, але під стовбур, то рідина буде просто йти вглиб землі, а не до рослини.
- Хвороби/шкідники. Багато з них гальмують бутонізацію. Тому щорічно проводяться профілактичні обробки.
Якому ґрунту віддає перевагу півонія
Канзас відрізняється невибагливістю до ґрунту, але він обов’язково має бути дренованим і родючим. Рівень кислотності – від 5,5 до 6,5 рН.
Де краще садити
Для рясного цвітіння необхідно багато сонячного світла. При вирощуванні в тіні ґрунт навколо стовбура буде постійно у вологому стані, що провокує виникнення грибкових захворювань. Мінімальна відстань від інших посадок або будівель – 1,5 м, глибина ґрунтових вод – 2 м.
Особливості росту
Росте Канзас досить швидко – вже до третього року життя рослина вважається повністю сформованою.
Застосування в дизайні
Півонію Kansas можна висаджувати тільки на присадибній ділянці – через дуже розгалужену кореневу систему для контейнерів і вазонів сорт не підходить. Незважаючи на це, ландшафтні дизайнери активно використовують квіти для прикраси саду. Яскраві відтінки бутонів дають можливість висаджувати півонії поруч з усіма культурами, але тільки з тими, що віддають перевагу тому ж рівню кислотності ґрунту.
Найкращі культури, з якими гармонійно поєднується Канзас:
- дзвіночки;
- троянди;
- лілійники;
- волошки;
- бересклет;
- тюльпани;
- гортензії;
- карликові хвойники;
- декоративні чагарники.
Небажано висаджувати поруч з ялівцем, оскільки у рослин різні вимоги до ґрунту. Не можна розташовувати біля дерев, тому що вони створюють тінь.
Оптимальні дизайнерські рішення:
- масова посадка з іншими півоніями різних відтінків, але їхній термін цвітіння має бути ідентичним;
- мікс із польовими квітами на галявині;
- бордюрне обрамлення;
- міксбордер із низькорослими культурами;
- оформлення газону;
- солітер (розташовувати в центрі);
- поодинокі посадки;
- рабатки.
Способи розмноження
Канзас є самостійним сортом, а не гібридом, тому успішно розмножується навіть насіннєвим способом. Можна застосовувати й інші методики:
- Посів насіння. Схожість у посадкового матеріалу висока, коренева система формується швидко, тому досвідчені квітникарі висаджують насіння, вирощують розсаду і через рік пересаджують на постійне місце. Але перше цвітіння відзначається тільки на 4-й рік після закладки насіння.
- Відводками. Проводиться у весняний час шляхом присипання пагонів ґрунтом. Пересадка здійснюється восени, а перша бутонізація відбувається на 2-3-й рік.
- Живцями. Відмінний варіант, при якому цвітіння настає на 3-й рік.
- Поділ кореневища. Найкращий спосіб, тому що цвітіння починається вже на наступний сезон (оскільки кущі вже дорослі).
Правила посадки
Бажано займатися посадками у весняний час, оскільки вже навесні почнеться цвітіння. Якщо ж посадити саджанці навесні, то цвісти вони будуть через рік. Існують деякі сортові нюанси:
- саджанці на зиму ретельно укутують нетканим матеріалом;
- якщо кислотність ґрунту підвищена, під час перекопування ділянки вноситься вапно або доломітове борошно, якщо сильно лужне, потрібна гранульована сірка;
- схема посадки – 60х60 см;
- субстрат для посадкової ями – ґрунт, торф, компост і Суперфосфат, за потреби вводиться річковий пісок.
Подальший догляд
Канзас невимогливий у вирощуванні, але особливу увагу потрібно приділяти поливам і підживленням. Основні правила:
- Внесення добрив. До 3-річного віку підживлення кущ не потребує, але надалі потрібно дотримуватися такої схеми:
- відразу після танення снігу вноситься марганцевокислий калій;
- при пагоноутворенні потрібна аміачна селітра;
- у травні використовується будь-який мінеральний комплекс для півоній;
- під час бутонізації та після закінчення періоду цвітіння – калій і Суперфосфат.
- Полив. Необхідний великий обсяг води за один раз. Рідина вливається по пристовбурній зоні діаметром до 100 см, відступивши від стовбура 15 см. Кількість води для одного дорослого куща становить 20-25 л, частота – 1 раз на 10 діб. Після зволоження і дощу обов’язково здійснюється розпушування і прополка.
Мульчувати кущі потрібно тільки в тому випадку, якщо повністю відсутня тінь і півтінь, інакше буде підгнивати коренева система. У цього сорту вона занадто чутлива до підвищеної вологи.
Підготовка до зими
Канзас не потребує зимового укриття в регіонах, де показники градусника не опускаються нижче позначки в -30-35 градусів. Але готувати кущі потрібно навіть у південній частині Росії. Як це зробити:
- починаючи з середини серпня поступово знижуйте частоту і норму поливу, а у вересні повністю виключіть зволоження;
- при останньому поливі внесіть добрива;
- укоротіть пагони до висоти в 10 см.
- підгорніть кущ і замульчуйте перегноєм, торфом і тирсою, змішаними в рівному співвідношенні.
Зверху можна присипати сухим листям. Якщо потрібне укриття, використовуйте неткані матеріали, але ніколи не застосовуйте поліетиленову плівку.
Шкідники та захворювання
Канзас дуже стійкий до захворювань і шкідників, оскільки має міцний імунітет, який формується за допомогою внесення добрив і дотримання правил агротехніки. Якщо ж їх ігнорувати або в поточному році очікується несприятлива погода, може виникнути два захворювання грибкового типу (основна причина – перезволоженість):
- Сіра гниль. При ботритисі з’являється наліт сірого відтінку і хутрового типу. Для лікування використовується Фігон.
- Борошниста роса. Проявляється світлим нальотом на зеленій масі борошнистого типу. Для обробки застосовується Фітоспорин або бордоська рідина.
Від шкідників не застрахована жодна культура, але півонія віддає перевагу попелиці та мурашкам, які вражають надземну частину рослини. Іноді нападають нематоди, що виїдають кореневу систему. Для боротьби необхідні спеціалізовані інсектициди.
Півонія Канзас невибаглива у вирощуванні, але вимагає особливих підживлень і правил поливу. Застосовується універсально, розмножується всіма доступними способами. Під час посадки не потрібно дотримуватися особливих правил, тому з роботою впорається навіть квітникар-початківець-любитель. Квітка вважається справжньою прикрасою будь-якої присадибної ділянки.