Виноград сорту Виноград прибережний не є столовим, оскільки основне його призначення – використання як підщепи для інших сортів. Незважаючи на це, ягоди цілком їстівні, тому мають широке коло застосування. Особливість сорту полягає в дуже високих показниках морозостійкості та протистоянні філоксері коренів.
Опис і характеристики
Виноград прибережний відомий у світі як Vitis riparia. Він є багаторічною культурою листопадно-ліанного типу. Завдяки своїм характеристикам, застосовується селекціонерами як підщепа для поліпшення якостей сортових родичів.
Особливості зовнішнього вигляду Винограду прибережного і головні характеристики:
- Кущі. Характеризуються дерев’янистою і вусиконосною ліаною, яка поширює свої лози на відстань від 10 до 25 м. Пагони вирізняються округлою або гранованою структурою, дорослі стебла в діаметрі досягають до 20 см. Щільність крони – з легкими наскрізними просвітами.
- Коренева система. Не настільки потужні, як може здатися спочатку, тому що у неї безліч тонких і не довгих відростків жовтого відтінку.
- Кора. У молодому віці пагонів вона дуже гладенька і світло-зелена, у більш зрілому набуває пухкості та грубості, через що легко піддається розтріскуванню і відшаровуванню. Колір стає коричневим.
- Бруньки. Мають вузьку яйцеподібну форму, світлий зеленуватий колір і розпростерте розташування.
- Листя. У довжину варіюються від 5 до 25 см, завширшки від 4 до 20 см. Форма – трилопатева, чергова і широка яйцеподібна. Поверхня блискуча, але зустрічаються екземпляри з невеликою кількістю волосків знизу. Колір – стандартний зелений і жовтий в осінній час.
- Суцвіття. Характеризуються волотистим типом з пухкою структурою. Їх максимальна довжина – 15-18 см. Квітки дуже дрібні – діаметр не більше 3 мм, на одному кущі формуються як чоловічі, так і жіночі. Колір – білий або злегка зеленуватий, кінчик пелюсток трохи загострений. Квіти п’ятипелюсткові, дуже ароматні. Чашечка – мініатюрна.
- Плоди. Відрізняються дуже дрібними розмірами – в діаметрі від 6 до 15 мм. Форма ягід куляста, колір пурпурно-чорний, поверхня має сизий густий наліт воскового типу.
- Смакові якості. М’якоть досить кисла, але після заморозки стає солодкою. У смаку присутні трав’янисті нотки.
- Цвітіння і терміни дозрівання. Бутонізація починається в травні і закінчується в червні, а врожай можна збирати в серпні або вересні, що залежить від умов зростання, погоди і клімату. Термін дозрівання середньоранній – ягоди дозрівають за 120-130 діб від початку вегетаційного періоду.
- Стійкість до несприятливих факторів. Виноград Виноград прибережний абсолютно несприйнятливий до забрудненості повітря і хімічних відкладень у ґрунті, але до холодного вітру стійкість на середньому рівні.
- Стійкість до хвороб і шкідників. На високому рівні – до філоксери, чорної гнилі та цвілі. Незважаючи на підвищену кислотність у смаку ягід, рослину часто відвідують павутинні кліщі, попелиці, щитівка, трипси і листові галли.
- Морозо- та жаростійкість. Середні показники – -34 градуси, але є екземпляри, які легко пристосовуються до морозів зі значенням -57 градусів. Навіть якщо лоза підмерзне, то з приходом відлиги пагін самовідновлюється. Запросто сорт переносить і спеку – максимально зафіксовані показники сягають +40 градусів.
- Тип зростання. Сорт вважається швидкозростаючим, оскільки річний приріст дорівнює 2 м.
- Способи розмноження. Використовується тільки два способи – живцювання та насінням.
На ягоди часто нападають птахи, їх поїдають і багато ссавців. Сорт має унікальну особливість – він здатний видозмінюватися під впливом різних природних і штучних чинників.
Поширення
Виноград прибережний є вихідцем із Північної Америки, тому саме там він поширений найбільше. Але сьогодні сорт можна зустріти в усіх куточках світу, особливо в Канаді, Франції, Чехії, Іспанії, Словаччині, Сицилії, Сардинії, Італії, в Росії. Завдяки інтродукуванню, виростає на приватних ділянках, великих планаціях і в диких умовах.
Найчастіше зустрічається біля річок і заболочених місць, оскільки віддає перевагу багато вологи. Виростає на лісових узліссях, галявинах, уздовж доріг тощо. д.
Виходячи з того, що рослина не вбирає в себе хімікати та інші забруднення, ягоди можна вживати в їжу, навіть якщо чагарник росте в несприятливому середовищі.
Використання
Незважаючи на дикуватість Винограду прибережного, саме він має найширший спектр застосування. Наприклад:
- Декоративне ландшафтне садівництво. За допомогою довгих батогів здійснюється вертикальне озеленення і натуралізація на території лісових масивів. Облистяні лози відіграють роль живоплоту, прикрашають непривабливі стіни, використовуються для арок, терас, пергол і альтанок.
- Виготовлення напоїв. З ягід виходять смачні соки і навіть вино. Але сік можна витягувати і з пагонів, оскільки він цінується корисними речовинами.
- Приготування десертів. В Америці кислі ягоди використовують для приготування желе, джему, варення.
Ягоди можна сушити, а потім варити з них компот. Як варіант – заморожувати.
На основі підщепи Виноград прибережний були виведені відомі сорти винограду – Тріумф Ельзасу, Маршал Фош, Тайговий смарагд, Північний чорний і білий, Бако нуар тощо. д.
Переваги та недоліки
Позитивних характеристик у Винограду прибережного досить багато:
високий рівень стійкості до морозів і спеки; універсальність використання; порівняно швидке отримання врожаю; невибагливість у вирощуванні; стрімкий приріст; самозапильність; стійкість до шкідливих речовин.
Є й трохи мінусів – кислота ягід, стійкість тільки до двох захворювань і неможливість протистояти шкідникам і птахам.
Як посадити Виноград прибережний і основи його догляду
Специфіка посадки Винограду прибережного класична, але важливо звернути увагу на такі аспекти:
- рівень кислотності – 5,5-7,0 рН;
- не можна садити на вапняних ґрунтах;
- земля має бути родючою;
- рослина любить вологу, але застій води неприпустимий, тому ґрунтові води мають розташовуватися мінімум на 100 см від поверхні землі (коріння коротке);
- ділянка має бути максимально сонячною – сорт не любить навіть півтінь;
- відстань між кущами – від 1,5 до 2,5 м;
- при багатоярусній посадці дистанція дорівнює 70-100 см.
Доглядові заходи теж стандартні – ніяких особливих вимог сорт не виставляє.
Поширені шкідники та хвороби
Виноград прибережний найчастіше уражається трьома хворобами:
- Мілдью. Ураженню піддаються всі частини чагарнику, крім кореневої системи. Проявляється маслянистими плямами, деформацією листя, сірим нальотом павутинного типу.
- Оїдіум. Шкода завдається надземній частині – формується білястий наліт з чорнуватими крапками і плямами.
- Антракноз. Виявляється за наскрізними отворами в листках і викривленням пагонів.
Лікування тривале, використовуються фунгіциди. Але краще проводити весняні профілактичні обробки хоча б бордоською рідиною. Від шкідників застосовуються інсектициди.
Як зібрати
Збір врожаю проводиться при технічній зрілості. Для цього грона обрізаються гострим секатором і укладаються в коробки з отворами або плетені кошики.
Виноград прибережний нагадує дичку як за зовнішніми ознаками, так і за призначенням. Це відмінна підщепа для поліпшення характеристик столових сортів культури. Посадка і вирощування не завдають клопоту – достатньо створити сприятливі умови.