Найнебезпечнішим заразним захворюванням, що вражає ставкових риб, є аеромоноз. До нього найбільш схильні представники сімейства Коропові. Відсутність лікування за цієї інфекційної хвороби загрожує хворим коропам, сазанам, їхнім гібридам загибеллю.
Причини аеромонозу
Причин, що викликають захворюваність мешканців ставка аеромонозом (або геморагічною септицемією, краснухою, черевною водянкою), існує чимало. Перелік основних чинників, що сприяють розвитку хвороби у променеперих риб, включає в себе таке:
- заражена інфекцією водойма;
- несприятливі умови проживання (забруднений органічними речовинами ставок, порушення в гідрохімічному режимі);
- перенаселений рибою ставок;
- наявність травм у його прісноводних мешканців;
- температура води від +15⁰С до +20⁰С;
- неякісний або інфікований корм;
- ослаблений імунітет у риб, викликаний неповноцінним годуванням.
Пік захворюваності на аеромоноз припадає на весняні та літні місяці. В осінню пору хвороба затухає, її перебіг стає хронічним. У перехворілої риби спостерігається утворення відносного імунітету до черевної водянки.
Крім коропів і сазанів (цьоголіток, дволіток, триліток, плідників), небезпека заразитися аеромонозом загрожує й іншим мешканцям ставка:
- сріблястому карасю;
- ліню;
- білому амуру;
- лящу;
- плотві.
Збудник
Збудником захворювання є Aeromonas hyrophila. Ідеться про бактерію. Вона має вигляд короткої кокоподібної грамнегативної палички, якій притаманні заокруглені кінці.
Проникнувши в риб’ячий організм, Aeromonas hyrophila розноситься кровотоком. У результаті інфікуються всі органи і тканини.
При бактеріальному ураженні в організмі хворої особини відбувається пошкодження стінок судин, клітин і тканин біотоксинами. Воно загрожує такими наслідками:
- запаленням шкіри, що має серозно-геморагічний характер;
- скупченням рідини в черевній порожнині;
- дистрофічними та некробіотичними змінами внутрішніх органів.
Способи поширення
Основне джерело поширення інфекції в прісноводній водоймі – її хворі мешканці і так звані особини-мікробоносії.
Зараження променеперих мешканців ставка аеромонозом відбувається і при їхньому контакті з виділеннями хворих коропів або з інфікованими риб’ячими трупами.
До появи бактерії Aeromonas hyrophila у водному середовищі призводять багато чинників:
- занесення збудника захворювання разом із водою або пернатими, що харчуються рибою;
- підселення у водойму хворих коропів;
- застосування інфікованих снастей для рибного лову, інвентарю, спецодягу.
Прісноводні мешканці водойми інфікуються через пошкодження, наявні на шкірному покриві. Також є ймовірність проникнення хвороботворної бактерії всередину риб’ячого організму через зябра. Зараженням аеромонозом загрожує рибі й контакт із п’явками або рачками-аргулюсами.
У яких водоймах риба хворіє найчастіше
Спалах захворюваності на аеромоноз загрожує, насамперед, густо заселеній рибою водоймі. До краснухи особливо схильні променепері мешканці сильно зарослого і брудного ставка, озера, водосховища або невеликої річки з повільною течією.
Симптоми хвороби
Діагностувати захворюваність на аеромоноз дає змогу пильне спостереження за мешканцями ставка. Симптоми цього бактеріального ураження умовно поділяються на 3 групи:
- зовнішні, що стосуються змін у зовнішньому вигляді хворої риби;
- поведінкові – зміна поведінки в інфікованих мешканців водойми;
- внутрішні – патологічні зміни у внутрішніх органах зараженої особини.
Тривалість інкубаційного періоду – від кількох діб до 1 місяця.
Клінічна картина визначається тяжкістю перебігу хвороби. Він буває:
- Гострий. Тривалість гострої стадії варіюється від 14 до 28 діб.
- Підгостре. Тривалість – від 45 до 90 діб.
- Хронічне. Тривалість – від 45 до 75 діб.
У водоймах, де вода тепла (від +25 ⁰С), аеромонозу властивий гострий перебіг. До цієї форми захворювання найбільш схильні коропи-дворічки та трирічки. При зниженні температурного режиму (менше +25 ⁰С) хвороба стає хронічною.
Зовнішні ознаки
Перелік симптомів гострого аеромонозу, помітних оку, включає в себе:
- запалену шкіру (ділянки або цілком) за геморагічним типом;
- черевну або загальну водянку;
- випинання очей;
- підняття лусочок;
- утворення виразок з окантовкою яскраво-червоного забарвлення;
- почервоніння заднього проходу (отвору).
У разі підгострого перебігу захворювання у хворих особин також спостерігається водянка, скуйовджені лусочки, вирячені очі. Присутня на шкірі зараженої рибини і безліч виразок, що мають окантовку білого кольору. На їхньому місці іноді спостерігаються нагноєння.
При захворюваності на аеромоноз цього різновиду можливе глибоке некротичне ураження м’язів, плавників.
За хронічної форми хвороби виразками вкрита не тільки риб’яча шкіра, а й плавники. Там же присутні і грубі рубці, що відрізняються фіолетовим забарвленням. Це загоєні виразки.
Поведінка риби
Поведінка хворих особин відрізняється від того, як поводиться здорова риба. Для різних форм захворювання воно дещо різниться:
- Для гострого перебігу аеромонозу характерна малорухливість. Риба тримається біля берега, плаває на поверхні води. Вона погано реагує на зовнішні подразнювальні фактори або не реагує на них зовсім. У запущеному стані хвороба призводить до порушень у координації рухів.
- Для уповільненого перебігу хворобі характерна знижена рухливість. Риба йде на приплив свіжої води, лягаючи на бік. Прогноз несприятливий – хвора особина гине.
- Для хронічного перебігу для аеромонозу характерна знижена активність риби. Хворі особини зазвичай одужують.
Патологоанатомічні зміни
Патологічні зміни в організмі хворої риби залежать від характеру перебігу захворювання.
Гостра форма аеромонозу дає такі ускладнення:
- набряклість;
- воскоподібний некрозний процес, що зачіпає скелетні м’язи;
- енцефаліт;
- гіперемію внутрішніх органів і черевної порожнини.
У кишечнику зараженої особини спостерігається катаральний або геморагічний запальний процес. Печінка в’яла, темно-сірого або зеленого кольору. У жовчному міхурі спостерігається надлишок жовчі. Селезінка збільшується в розмірі, має темне вишневе забарвлення.
У плавальному міхурі помітні розширені, переповнені кров’ю кровоносні судини. Черевина заповнена рідиною прозорого кольору або з домішкою крові, зі смердючим запахом.
Підгостру форму бактеріального зараження характеризують такі ж внутрішні зміни в організмі рибини. Однак вони мають не настільки яскраво виражений характер. При хронічному аеромонозі подібних змін у хворої особини не спостерігається.
Лікування аеромонозу
Терапія при цьому захворюванні дає позитивний результат, лише коли хвора особина не має таких його зовнішніх ознак, як:
- водянка;
- скуйовджена луска.
Хвору за зовнішніми симптомами рибу лікувати не має сенсу. Вона підлягає знищенню.
Лікування аеромонозу передбачає застосування медикаментозних препаратів у вигляді лікувальних ванн:
- антибіотиків – Левоміцетину, Синтоміцину;
- антисептика – метиленової сині.
До тістоподібного корму, призначеного для хворої риби, також додають ліки. Його збагачують антибактеріальними препаратами:
- Біоміцином;
- Левоміцетином;
- Синтоміцином;
- Фуразолідоном;
- Ніфуліном;
- Фурадоніном.
Тривалість терапії – 10 діб. Перші 5 днів давайте рибі лікувальний корм. Потім зробіть перерву на 2 доби, під час яких годуйте мешканців ставка звичайною їжею. Після ще 5 днів продовжуйте лікування антибіотиками. Курс повторіть кілька разів протягом літнього сезону.
Можливе введення Біоміцину хворій особині через рот. У цьому випадку змішуйте ліки і крохмальну суспензію (3%). Антибіотик вводьте з лікувальною метою перорально 3-4 рази. Між прийомами витримуйте інтервал у 16-18 годин.
Антибіотичні препарати на кшталт Фуразолідону застосовні не тільки з лікувальною метою, а й для профілактики захворюваності риб на аеромоноз. Тривалість профілактичного прийому корму з додаванням антибіотика – 10 днів.
Терапія хвороби включає в себе і внутрішньочеревні ін’єкції таких антибіотиків:
- Дибіоміцин з Екмоліном;
- Левоміцетин.
Розраховуйте дозування, виходячи з ваги рибини. Заздалегідь проконсультуйтеся у фахівця.
Особливу увагу тим, хто розводить коропів і сазанів, потрібно приділити профілактичним заходам:
- Проводьте профілактичне годування риб лікувальними кормами у весняну пору, коли температура водного середовища підвищується до +14°С. Його повторюйте курсами з середини літа (липень) до кінця вересня, роблячи перерву між прийомом антибіотиків на 14-20 днів.
- Своєчасно виконуйте ветеринарно-санітарні та рибницько-меліоративні заходи. Йдеться насамперед про профілактичну дезінфекцію та дезінвазію водойми, ветеринарний контроль за її променеперими мешканцями, карантин особин, що надійшли в господарство.
- Допомагає уникнути краснухи і регулярно здійснюване літування ставка.
Товарну рибу, яка отримувала антибактеріальні препарати, допускають до реалізації через 3 тижні після завершення антибіотикотерапії.
Небезпека захворювання
Аеромоноз – найнебезпечніше захворювання, що завдає відчутної шкоди рибним господарствам. Відсутність своєчасної терапії призводить до великих фінансових втрат.
Для риби
Аеромоноз заразний для прісноводних променеперих риб як у віці малька, так і в більш дорослому – до виробника. За відсутності своєчасного й адекватного лікування захворювання тягне за собою загибель особин.
Для людини
Збудник захворювання коропових порід риб не таїть у собі небезпеки для людей і тварин, які є м’ясоїдними. Рибу, яка хворіє на аеромоноз, але водночас не втратила товарного вигляду і смакових якостей, людині допустимо вживати в їжу в термічно обробленому вигляді.
Хворих особин, які не пройшли термічну обробку, пускають на корм, призначений:
- сільськогосподарським тваринам;
- домашній птиці;
- хутровому звірові.
У відвареному вигляді хвору рибу переробляють на рибне борошно. Це роблять за дозволом фахівця.
Аеромонозом називається інфекційна хвороба риб. Її збудник – патогенні штами бактерій, що належать до роду Aeromonas. Застаріле найменування захворювання “краснуха” описує основний симптоматичний комплекс, який характеризує. Хвороба завдає значної шкоди рибним господарствам. Гострий спалах спричиняє загибель до 60% риб.