Копита вівці витримують значні навантаження і часто піддаються різним захворюванням. Зокрема, через особливу їхню будову. Важливо навчитися правильно доглядати за копитами і знати, якими симптомами супроводжуються хвороби – щоб своєчасно їх позбутися.
Будова копит овець
Овечі копита мають особливість – між пальцями розташовуються залози, у стінках яких присутні множинні залози клубочкового та сального типу. Їхнім секретом заповнена порожнина міжпальцевої основної залози. Копита мають два пальці.
Складаються копита овець із таких частин:
- копитцева облямівка;
- віночок;
- стінка копита (найбільш затверділа);
- підошва;
- подушечка у вигляді трикутника;
- пальцевий м’якуш;
- твердий кератин для захисту внутрішніх тканин;
- коріум із нервами та кровоносними судинами;
- рогова капсула.
На особливу увагу заслуговує капсула, оскільки на відміну від інших копитних тварин, вона поглинає велику кількість вологи, а потім віддає її.
Кріпиться копито до кістки стопи за допомогою складної системи, що складається із сухожиль і зв’язок для амортизації та гнучкості.
Догляд за копитами овець
Завдяки правильному догляду за копитами вівці забезпечується продуктивність і загальне здоров’я тварини. Оскільки на копитах є нарости за типом людських нігтів, їх необхідно обрізати. В іншому випадку відбувається деформація, кульгавість.
Крім цього, важливо проводити й інші маніпуляції. Як правильно доглядати за овечими копитами – покрокова інструкція:
- Визначте вівцю в окрему загороду.
- Встановіть ванну для ніг із готовим розчином, який запобігає виникненню копитної гнилі.
- Підготуйте інструменти та продезінфікуйте їх.
- Якщо у вас є спеціальний верстат для укладання і фіксації тварини, використовуйте його. Якщо ж ні, переверніть вівцю на бік і зафіксуйте мотузками.
- Міцно утримуючи тварину, очистіть підошву від бруду, після чого видаліть нарости на копитах ножицями.
- Підрівняйте ці місця ножем.
- Обріжте бічну частину копита, плавно переходячи на задню.
- Так зрізайте “нігті” по колу.
- Тепер обріжте передню частину, а після перейдіть до внутрішньої ділянки одного пальця.
- Так само зробіть і з другим “нігтем”.
- Підріжте внутрішні частини половинок копита.
Підрізати потрібно так, щоб зріз був білим. У підсумку кут між копитом і поверхнею землі має становити 70 градусів.
Як підрізають копита досвідчені фермери, дивіться у відеоролику нижче:
Які застосовуються інструменти для розчищення та обрізки:
- Копитні щипці. Призначаються для обрізки.
- Ніж. Обов’язково сталевий нержавіючий. Використовується для розчищення міжкопитної щілини.
- Диск. Потрібен для обрізки копит. Він насаджується на кутову шліфувальну машину, являє собою конструкцію з гострими лезами. Дуже добре підходить для новачків.
- Ножиці із зубцями або без них. Швидко видаляють копитну гниль і обрізають “нігті”.
Фермери можуть працювати одним з інструментів або використовувати одночасно кілька – спочатку працюють ножем, потім щипцями і в кінці ножицями.
Копитна гниль овець, як найчастіша хвороба копит
Копитна гниль або просто копитка є хронічним захворюванням інфекційного характеру. Вражає дрібну рогату худобу, супроводжується запальними процесами і розм’якшенням структури міжпальцевого простору. Унаслідок цього розпадається копитний ріг, відшаровується підошва і бічні стінки.
Збудник копитної гнилі
Головним інфекційним збудником є паличка роду Dichelobacter nodosus, яка характеризується крупністю розмірів – від 3-8х0,5-1 мкм. Палички можуть бути як прямими за формою, так і злегка вигнутими, кінці завжди потовщені, тому вони нагадують гантелі.
Інші особливості збудника:
- забарвлення за Грамом негативне;
- присутнє оточення більш дрібними паличками;
- є суворим анаеробом;
- вважається нерухомим;
- капсули і спори не формуються;
- мікроорганізм здатний продукувати ензим, що розріджує білки в тканинах;
- під впливом ультрафіолету організм живе всього кілька годин;
- при температурі в 100 градусів відбувається загибель палички;
- бактерія боїться фенол, формалін, хлорне вапно, гідроксид натрію;
- поширення відбувається через виділення шлунково-кишковими мікробами екзотоксину, що пригнічує нейтрофіли та макрофаги.
Суперечок навколо збудника багато – деякі вчені вважають, що він зберігає життєдіяльність 2 тижні, інші стверджують, що 40-60 діб.
Основна маса вчених говорить про синергізм, який є основою ураження паличкою Dichelobacter nodosus, адже в розвитку гнилі копит беруть участь і інші мікроорганізми. Найчастіше це відбувається при зіткненні копит із зараженим ґрунтом.
Сприйнятливі тварини
Серед дрібної рогатої худоби найбільш уразливими вважають саме вівці, а не кози. Ці тварини більш сприйнятливі до інфекції і переносять хворобу складніше. Якщо говорити про групу овець, то частіше хворіють дорослі особини чоловічої статі. Крім того, до цієї категорії входять тонкорунні породи овець.
Фактори передачі та зараження
Головна причина зараження – наявність збудника на пасовищі або в приміщенні, оскільки на землю проникають палички від овець-бактеріоносіїв. Тому немає потреби навіть у прямому контакті заражених або перехворілих особин зі здоровими.
Інші негативні чинники:
- заражене взуття фермера;
- інструменти;
- підстилки;
- гній;
- трава та інший корм;
- перегрупування отар;
- поява нової вівці в стаді;
- наявність інших інфекційних захворювань;
- травма копит;
- ослаблений імунітет;
- бруд у загоні та підвищена вологість.
Поширення хвороби
Найбільше копитна гниль поширена у вологих кліматичних умовах. Зустрічається хвороба абсолютно в усіх країнах світу, але в Радянському союзі вона з’явилася в 50-ті роки.
Симптоми і перебіг копитної гнилі
Копитна гниль у овець протікає в легкій і важкій формі, симптоматика нарощується поступово, тому не помітити її неможливо.
Ознаки:
- запальний процес на шкірі між пальцями з почервонінням і набряком;
- збільшення вогнища запалення в розмірах;
- зниження апетиту і втрата маси тіла;
- біль і відповідно, кульгавість;
- некротичні процеси, які супроводжуються абсцесами, гангренами;
- омертвіння м’якушки підошви зв’язок, сухожиль та інших елементів копита.
Якщо своєчасно не почати лікування, можлива загибель зараженого поголів’я.
Діагностика
Діагностичні заходи передбачають не тільки виявлення ознак копитної гнилі, а й лабораторне дослідження на наявність збудника. Обов’язково враховується диференціальна діагностика, яка виключає такі захворювання, як некробактеріоз, віспа, ящур тощо з асептичними процесами.
Обстеження включає в себе такі тести:
- ріст і розвиток на спеціальному середовищі з обов’язковим додаванням агару;
- перевірка біохімічної та протеолітичної активності збудника – вуглеводи не ферментуються, а желатин розріджується, згортається молоко;
- чутливість до лабораторних особин відсутня (збудник не впливає на мишей, щурів, кроликів);
- обстежуються копита на визнання особливих клінічних ознак;
- патологоанатомічні особливості у внутрішніх органах відсутні.
Додатково проводиться біопроба на баранах, непряма РІФ і бактеріоскопія.
Лікування
Схема терапії передбачає призначення таких препаратів:
- вітаміни Елеовіт – одноразово на початку лікування;
- щодня Нітокс 200;
- щодня Пірогенал для накладення пов’язок – додатково використовується калій перманганат;
- пов’язки з марганцем і борною кислотою;
- ножні ванни – формалін (10%), сульфат цинку (10%) або мідний купорос (10%).
Інші захворювання копит
Овечі копита піддаються і багатьом іншим захворюванням, але найчастіше виникає абсцес ніг, ящур, дерматит між пальцями та крихке копито. Про ці захворювання варто знати.
Абсцес ноги
Абсцес ніг виникає за інфекційного ураження, а також є ускладненням копитної гнилі за неправильного лікування або його відсутності. Є й інші причини – неправильно проведена обрізка копит, бруд, підвищена вологість, недотримання правил догляду.
Являє собою запальний процес, за якого проявляється гнійний ексудат. На початку захворювання підвищується температура тіла в запаленій ділянці, далі виявляється таке:
- гострий біль і кульгавість;
- набряклість;
- наявність гною в міжпальцевому просторі та під копитом.
Як лікувати:
- копито зачищають і обрізають;
- накладається пов’язка із сульфату цинку;
- ставляться ін’єкції з антибіотиками.
Ящур (FMD)
Ящур розвивається стрімко на тлі ураження вірусом. Шляхи передачі такі ж, як у копитної гнилі. Якщо заражається молодняк, він неминуче гине, але у дорослих овець смертність нижча (максимум 85%).
Ознаки:
- больовий синдром і кульгавість;
- виникнення папул між пальцями або під копитцем;
- формування виразок.
Методи лікування відсутні, тому всіх тварин відправляють на забій.
Міжпальцевий дерматит овець (OID)
Виникає дерматит між пальцями через підвищену вологість за теплих умов утримання. Проявляється так:
- за зовнішнім виглядом нагадує опік;
- почервоніння в осередку ураження;
- з’являється ексудат, але не завжди.
Найчастіше уражаються обидва копита, а не одне. Лікування передбачає зміну умов утримання на більш сухі – повністю виключається сирий ґрунт і вологість у приміщенні. Щодня змінюється підстилка на суху.
Крихке копито (Shelly Hoof)
Основна причина захворювання – неправильний догляд, але є думка, що ця патологія має спадкову схильність. Ще один негативний фактор – підвищена вологість. Ознаки:
- запальний процес;
- кульгавість;
- відокремлення копитного рогу вздовж стінок.
Досить часто крихке копито супроводжується супутнім інфікуванням. У цьому випадку ветеринар призначає антибактеріальну терапію з ножними ваннами. В інших випадках достатньо змінити обстановку на сухішу і поводити тварину кам’янистою місцевістю, але тільки після обрізки та розчищення.
Профілактика хвороб копит
Профілактичні заходи дають змогу повністю виключити захворювання копит у вівці. Досить виконувати нескладні рекомендації:
- Умови утримання. Обов’язково часто міняйте підстилку і стежте за рівнем вологості в приміщенні або на пасовищі. Подбайте про вентиляційну систему та чистоту.
- Обстеження. Оглядайте копита овець хоча б 1 раз на тиждень – це дасть змогу виявити відхилення на ранній стадії будь-якої хвороби копит.
- Комплектація стада. Завозьте у своє стадо тварин тільки від перевірених продавців, одразу після купівлі перевіряйте стан овець у ветеринара.
- Ізоляція. Відсаджуйте тих тварин, у яких з’явилися підозри на будь-яке захворювання, особливо інфекційного характеру. Молодняк залишайте на карантині перед виведенням у загальне стадо.
- Дезінфекція. Проводьте періодично обробку приміщення та посуду антисептичними засобами.
Ніколи не вигулюйте на одному пасовищі своїх овець із чужими. Намагайтеся своєчасно проводити лікування хворих особин, а якщо вони не піддаються лікуванню, відправляйте їх на забій. Досвідчені фермери намагаються навіть здоровим баранам робити ножні ванни з антисептичними препаратами – це дає змогу уникнути інфікування.