Для успішного розведення породи Борківська Барвиста, необхідно знати про особливості та характеристики представників породи. Хоч вона і належить до невимогливих, деякі аспекти варто враховувати. Детальніше про породу, утримання, догляд і розведення – далі.
Історичні відомості про породу
Це поки що маловідома нова порода від українських селекціонерів, яку було отримано 2005 року. Вони схрещували яєчні породи курей – кольорових і білих, вельми популярних серед птахівників, леггорнів. Ці несучки успадкували високі показники несучості від своїх батьків.
Великою перевагою також є те, що птах – це не гібрид, а отже, його можна самостійно розмножувати без будь-яких проблем. При цьому позитивні характеристики птиці не втрачаються.
Свою назву отримала від місця знаходження птахівничого інституту, де її було отримано, – у селі Борки, що розташоване поблизу Харкова. Друга назва походить від українського слова “барва”, що перекладається як “колір”.
Екстер’єр і стандарти птиці
Представники породи не відрізняються значними розмірами. Це невеликі кури з масою 2,1 кг, вага півня в середньому становить 2,7 кг.
До основних стандартів породи відносять:
- Голова. У птаха невелика, обличчя – червоне, очі помаранчеві.
- Дзьоб. Трохи вигнуті, сіруваті з жовтим відливом.
- Гребінь. Яскраво-червоного кольору (допускається рожевий відтінок) і листоподібної форми. У самців на ньому є до 8 довгих зубців, у самок вони скромнішого розміру.
- Тіло – рівне. З тонким кістяком, міцне. Шкіра жовтувата. Спина – рівна. У півня живіт підтягнутий, груди “колесом”; у несучок живіт добре розвинений.
- Крила. Невеликі, добре притиснуті до тіла. Пір’я жорстке і щільне, пуху мало.
- Хвіст. Високо посаджений, довгий і пишний. На хвостовому пір’ї помітні темні плями.
- Лапи. Довжина лап середня, вони без оперення жовтого кольору.
Для цієї породи характерне зозулине забарвлення. Самку і самця можна розрізнити вже в молодому віці. Для курочок характерне більш темне забарвлення. Однак забарвлення стає донизу світлішим. У багатьох представників пір’я на животі може мати білий колір, але допускається пір’я і зі світло-рудим відтінком. Зараз можна зустріти Барківських курей з білим, червоним або рудим забарвленням.
Для отримання потомства не використовують:
- півнів із суцільним коміром;
- з дрібним гребенем і сережками.
Продуктивні особливості
Борківські барвисті кури – це представники яєчної породи. Починають нестися вони рано – з 4-місячного віку. За рік від них можна отримати до 265 яєць. Найбільшу несучість відзначають на 7-8-й місяць життя. Високий показник зберігається до 2-2,5 років, потім він поступово починає знижуватися.
Маса одного яйця, знесеного молодицею, не перевищує 53 г, до року його вага сягає 59 г. Однак, деякі власники стверджують, що вага яйця може досягати до 65 г. Шкаралупа яєць кремового або світло-коричневого кольору. Смакові якості – відмінні.
Незважаючи на невелику живу масу, м’ясо у них дієтичне і смачне. До двох місяців курчата важать у середньому 1,2 кг.
Огляд цієї породи курей дивіться у відео нижче:
Темперамент і материнський інстинкт
Несучки відрізняється спокійним і доброзичливим характером, але досить полохливі. Вони швидко звикають до господаря, не тікають від нього.
Про півників дані різняться. Одні власники стверджують, що вони мають миролюбну вдачу. Інші відзначають агресивність, часто конфлікти перетікають у бійки, результатом якої може стати вбивство суперника. Агресивних особин слід негайно відправляти в суп.
Фахівці пояснюють таке протиріччя тим, що порода доволі молода і не встигла сформуватися. Якщо забіякуватих півнів не використовуватимуть для розмноження, то скоро агресивність зійде нанівець.
З Борківських Барвистих курей виходять відмінні квочки. Нерідко до них підкладають яйця й інших курячих порід. Життєздатність виведеного потомства квочкою становить до 96%, з інкубатора – він нижчий (близько 90%).
Плюси та мінуси породи
До переваг породи відносять:
- високий імунітет;
- аутосексність, тобто можливість поділу за статтю курчат (за забарвленням пуху) у добовому віці;
- відмінний материнський інстинкт;
- висока вилуплюваність пташенят;
- висока їхня виживаність;
- хороша адаптаційна здатність;
- морозостійкість птиці.
З недоліків виділяють:
- агресивність півнів;
- середній показник несучості порівняно з яєчними кросами.
Утримання птахів
Кури цієї породи невибагливі у догляді. Вони швидко адаптуються до нових умов, добре переносять морози.
Курник
Приміщення для курей має бути сухим, світлим і провітрюваним, як, утім, для всіх представників домашньої птиці. За винятком того, що для них сідала можна розташовувати на висоті не тільки 0,7-0,8 м від підлоги, а й набагато вище. Льотні здібності курей у цьому випадку є великим плюсом – це дає змогу заощадити місце в пташнику. Як організувати сідала в курнику, розповідається тут.
На зиму куряче житло утеплюють. Температура в приміщенні має бути весь час плюсовою. Досить утеплити тільки стіни та підлогу, обігрівачі не встановлюють.
Головною умовою є відсутність протягів. Якщо морози птах ще може перенести, то гуляючий вітер у приміщенні негативно позначиться на його здоров’ї. На підлогу укладають глибоку підстилку, яку регулярно змінюють, щоб уникнути розвитку інфекційних захворювань.
Обов’язково ставлять ванночки із золою або піском для купання. У цьому випадку кури не страждатимуть від нашестя зовнішніх паразитів.
Світловий день подовжують в осінньо-зимовий період за допомогою досвічування. Оптимальна тривалість дня має становити 12-14 годин, тоді несучки будуть відкладати яйця і в холодну пору року.
Як своїми руками спорудити курник за всіма вимогами – читайте в іншій нашій статті.
Вигульний дворик, годівниці та поїлки
Споруджуючи їм вигульний дворик, варто мати на увазі, що вони мають міцні крила і здатні літати. Тому або роблять високі огорожі, через які вони не можуть перелетіти, або накривають вольєр зверху сіткою.
Цей дрібний птах дуже любить розгрібати корм лапами. Завдяки своїм скромним розмірам, вона примудряється залізти навіть до спеціальних годівниць, будова яких має запобігати проникненню птаха всередину неї. Тому для них краще придбати моделі годівниць з отворами тільки для голови.
Як самостійно зробити годівницю, докладно описано тут.
Сезонна линька та планова заміна стада
Линька у пернатих починається в жовтні й триває протягом 2 місяців. При зміні пір’я кури перестають нестися.
Самки добре несуться в перші 2 роки, потім показник несучості починає поступово знижуватися. Тому тримати їх більше 4-х років недоцільно.
Раціон годування
Раціон дорослих особин і пташенят різниться, тому організація харчування відбувається по-різному.
Дорослі особини
Основним продуктом харчування дорослих особин є зерно. Воно має забезпечувати птицю всіма необхідними життєво важливими поживними речовинами. Фахівці рекомендують використовувати зернові суміші, які готують із пшениці, вівса, кукурудзи та жита або застосовувати промислові комбікорми, які складаються із суміші зернових. Влітку частину зерна замінюють зеленню – свіжою травою. Для великого поголів’я її простіше різати за допомогою спеціального подрібнювача.
У зимовий період, особливо несучкам, необхідні вітаміни. Їхнє основне джерело – свіжі овочі. Якщо немає можливості забезпечити поголів’я овочами або травою, то в раціон додають вітамінні комплекси, які можна придбати в спеціалізованих магазинах.
Як підвищити несучість несучок у зимовий період, розповідається в цій статті.
Для міцної шкаралупи в раціон додають кальцій. У птахів завжди має бути в приміщенні ємність із черепашником, подрібненою шкаралупою або крейдою. Поруч встановлюють тарілку з дрібними камінчиками для нормальної роботи травної системи.
Поїльник із чистою водою має бути завжди у вільному доступі. У спеку потреба в рідині зростає. Змайструвати відповідну поїлку для курей можна і самостійно. Як це зробити – читайте тут.
Пташенята
Щоб пташенята швидко набирали вагу і добре росли, дотримуються режиму харчування. Перші 7 днів життя їх годують через кожні 3 години – протягом доби вони їдять 6 разів.
Їжу обов’язково подрібнюють і готують розсипчасту. Курча має без зусиль заковтувати її. У перші 3 дні їх годують подрібненим вареним яйцем, потім включають варені крупи та зелень. Для збагачення їжі вітамінами додають риб’ячий жир, сир, кисле молоко і дріжджі. Далі вводять овочі та комбікорм.
В 1 місяць молодняку пропонують “живий” корм – опаришів, комах. З 1,5 місяців вони харчуються разом з основним стадом. Але, оскільки м’язова маса в них продовжує нарощуватися, їм дають більше протеїнів, вітамінів і мінералів.
Розведення курчат
Розведення курчат не викликає жодних труднощів. Квочка справляється зі своїми обов’язками на “відмінно”, також можна використовувати інкубатор для отримання пташенят. Для розмноження відбирають здорових курей, які відповідають стандартам породи. Одного півня залишають на 10 самок.
Підрослих курчат утримують окремо за статевою ознакою, оскільки півні можуть бути забіякуватими, і їм потрібен більший обсяг корму.
Хвороби, що часто зустрічаються
Птахи цієї породи відрізняється високим імунітетом і рідко хворіють. Основними провокуючими факторами розвитку інфекцій є неправильний раціон, догляд та утримання.
Несучки в період активного відкладання яєць потребують більшої кількості мінеральних речовин і вітамінів. В іншому випадку, у них розвивається авітаміноз, що відразу ж позначається на продуктивності та їхньому здоров’ї.
Кури породи Борківська Барвиста – це чудові несучки, вони невибагливі у догляді, не вимагають особливих знань і додаткових витрат на утримання. Птахи швидко звикають до будь-яких кліматичних умов, за винятком Крайньої Півночі і регіонів зі схожим кліматом.