Ягідні чагарники на садових ділянках сьогодні не рідкість. Більшість рослин давно відомо людству, а деякі ще тільки починають набирати популярність. До таких належить лохина. Ще зовсім недавно цю ягоду можна було зустріти тільки на болотистій місцевості. Селекціонерами виведені спеціальні сорти, придатні для вирощування на дачах. Садівники вже встигли оцінити чагарник гідно не тільки за смачні плоди, а й за його корисність для здоров’я організму. Щоб домогтися відмінного врожаю кисло-солодких плодів, необхідно знати не тільки, як правильно вибрати місце і посадити лохину, але і як за нею доглядати.
Опис рослини
Культура являє собою чагарник з прямостоячими гілками, покритими корою темно-сірого або бурого кольору. Дрібні листя, що досягають в довжину 3 см, пофарбовані в блакитно-зелений тон. Їх краї злегка загнуті донизу. У довжину кущ виростає до метра, але є сорти, що досягають і двох метрів. Плоди мають довгасту форму. Під синьою шкіркою ховається зелена м’якоть.
Лохина є чагарником листопадного типу. У природі зустрічається в Північних районах, де переважає холодний і помірний клімат.
Для наших широт краще вибирати рослини раннього або середнього типу дозрівання, оскільки пізні сорти не до кінця встигають дозрівати.
Вибір місця для посадки
Перед тим як посадити лохину, ретельно подумайте про вибір місця на своїй ділянці. Щоб плоди виросли солодкими і соковитими, рослині потрібно забезпечити світло і тепло, але при цьому воно не любить протягів. У тіні ягоди виростають кислими, а їх врожайність зводиться до мінімуму. Отже, необхідно вибрати сонячне місце, але з захистом у вигляді стін будівель або живоплоту.
Садова лохина віддає перевагу рихлим землі, наприклад, торф’яно-піщані або торф’яно-суглинні. У такому грунті переважає велика кількість азоту і в цьому є свої мінуси: по-перше, на зиму рослина потрібно добре вкривати, інакше воно може вимерзнуть, по-друге, навесні танення снігу проходить набагато довше. При цьому чим нижче залягають грунтові води, тим краще.
Земля, на якій буде виростати лохина, повинна бути свіжою, тобто раніше тут не повинні були виростати інші культури. Якщо ж такого місця не знайдеться, то землю можна приготувати самостійно. Для цього з’єднують суглинний грунт з піском і торфом (1: 3).
При низькому вмісті органіки землю розбавляють комплексними мінеральними добривами, де в рівних пропорціях міститься азот, фосфор і калій. Якщо ж в грунті досить перегною, то вносяться ті ж самі добавки, тільки в співвідношенні 1: 2: 3.
Вибір матеріалу для посадки
Процес розмноження культури можна проводити як навесні, так і восени. Досвідчені садівники рекомендують займатися цим навесні, тому що за літні місяці саджанці гарненько укореняться і зимові заморозки їм будуть не страшні.
При виборі сортових саджанців необхідно орієнтуватися на такі показники, як:
- своєрідність клімату;
- терміни дозрівання плодів.
Для суб’єктів, розташованих в середній смузі, відмінним варіантом стануть такі сорти, як «Патріот», «Блюкроп» і «Уеймут», які відносяться до ранніх і середньостиглих видам.
Щоб праці з посадки та догляду не були даремними, необхідно заздалегідь визначитися з сортом. Важливо правильно вгадати період дозрівання ягоди. Вибирати його необхідно з урахуванням кліматичних умов. Для прохолодного клімату відмінним варіантом стануть канадські низькорослі сорти. Садова лохина дасть відмінний урожай в регіонах, де літо спекотне і триває довше.
Купувати посадковий матеріал найкраще в розплідниках або спеціалізованих магазинах. Від того наскільки якісним буде матеріал для посадки залежить приживлюваність куща. Не варто купувати рослини з відкритою кореневою системою, вона повинна бути захована в грунт і перебувати в якій-небудь ємності. Коріння розправляються безпосередньо під час посадки в лунці, попередньо помістивши ємність з кущем на 15 хвилин у воду.
Якщо посадка відбувається навесні, то важливо не спізнитися з термінами. Висаджувати культуру в грунт слід до початку розпускання бруньок.
Посадка культури
Кожен садівник повинен знати, як правильно посадити лохину, щоб в подальшому отримати хороший урожай. Садити чагарник слід рядками, що тягнуться від півночі до півдня. Це необхідно, щоб культура змогла насититися сонячним світлом. Відстань в міжрядді варіюється в залежності від сорту:
- низькорослі кущі – приблизно 60 см;
- високорослі – 1-1,5 метра.
Якщо ж вирощування культури відбувається для промислових цілей, то міжряддя краще робити 2 метри, щоб спецтехніка могла без проблем проїхати.
Посадка лохини садової проводиться в поглиблення, розмір яких 60х60 см. У глибину яма досягає півметра. Відстань між низькорослими кущами становить 50 см, між середньорослі – 1 метр, між високорослими – 120 см. Дно поглиблення і його стіни необхідно розпушити, щоб повітря могло безперешкодно проходити до кореневої системи. Перед посадкою в яму викладається кислий субстрат, який готується наступним чином: торф змішується з хвоєю, тирсою і піском, після чого до складу вводиться 50 грам сірки для окислення. Ні в якому разі не можна на даному етапі додавати органіку, тому що вона защелачівает грунт. Тепер можна зайнятися безпосередньо посадкою. Для цього саджанець опускається в ямку, його коріння розправляються і він присипається землею. При цьому коренева шийка повинна знаходитися під землею на глибині 3 см від поверхні. Після посадки молоді пагони поливаються теплою водою, а грунт навколо них мульчують. Для цього змішують кору, солому, додають хвойну тирсу і солому і обкладають даними складом рослина з усіх боків.
Осіння посадка
Посадка лохини восени нічим не відрізняється. Але на відміну від весняної посадки, восени після висадки у рослини-новобранці за допомогою секатора обрізаються всі слабкі гілочки, а добре розвинені коротшають наполовину. Якщо ж вік культури 2 роки і більше, то обрізку робити не потрібно.
Розмноження лохини
Добути рослина не складає особливих труднощів. Розмножується воно декількома способами:
- насінням;
- живцями;
- відводами;
- діленням куща.
Самим трудомістким способом вважається вирощування лохини насінням. Осінньою порою їх добувають з дозрілих ягід і після просушування висівають в грунт з кислим торфом для отримання розсади. Якщо посадка насіння відбувається навесні, то їх попередньо необхідно загартувати, а саме протримати 3 місяці до висадки в холодильнику.
Оптимальними умовами для пророщування насіння є:
- температура (23-25 градусів);
- вологість (40%).
Поливайте посаджені насіння, рихлить грунт, очищайте землю навколо них від бур’янів. Через рік вносять першу підгодівлю, а через два висаджують на постійне місце у відкритий грунт. Перші плоди з’являться тільки через 8 років.
Набагато швидше виростає культура з живців. Нарізають їх в осінній період після скидання листя або навесні до початку сокоруху. Для розмноження беруться прикореневі черешки, довжина яких сягає 8-15 см. Перш ніж висадити відростки на постійне місце, їх тримають в прохолодному місці. Садять їх під нахилом в поглиблення, заповнене сумішшю з торфу і піску (1: 3). Розвиваються живці 2 роки.
Процес розмноження лохини відводками довгий і не завжди приносить результат. Береться довша гілка, прихиляється до землі і злегка присипається тирсою. Через 2-3 роки відводок вкорениться і після цього його можна буде відокремити від основного куща і перемістити на постійне місце для подальшого вирощування.
Розмножувати культуру можна за допомогою поділу основного куща. Щоб зробити це чагарник необхідно викопати і розділити так, щоб у кожного нового кущика коріння були не менше 5 см в довжину. Перше плодоношення відбудеться через 4 роки, як і при розмноженні живцями.
Підживлення лохини
Догляд за лохиною, крім зрошення і боротьби з шкідливими комахами, полягає в підгодівлі. Слід знати, що органіка рослині протипоказана, тут застосовуються лише мінеральні види добрив. Робити це необхідно двічі навесні: перший раз під час набрякання бруньок, другий – через 6-7 тижнів після першої.
Перша підгодівля проводиться через 2 роки, після висадки кущів в такій кількості:
- на 2 літній рослина – 1 ст.л. мінеральних добрив;
- на 3 літній – 2 ст.л .;
- на 4 літнє – 4 ст.л .;
- на 5-річне – 8 ст.л .;
- на 6-річне і старше – 16 ст.л.
Щоб визначити, яких мікроелементів бракує садовому рослині, досить на нього просто глянути:
- азоту: листя забарвлюється в жовто-зелений тон, пагони сповільнюють свій ріст; при значної нестачі елемента в жовто-зелений колір забарвлюється весь чагарник, після листя набуває червонуватого тон, плоди дрібнішають і зменшуються в кількості;
- калію: листя покриваються плямами, верхівки чагарнику починають чорніти і надалі відмирають;
- фосфору: листя, забарвлюючись в пурпурний тон, починає занадто близько притискатися до стебла;
- магнію: краї листя обрамляются обідком червоного кольору;
- кальцію: краю фарбуються в жовтий колір і починають деформуватися;
- бору: молоді пагони починають відмирати після уповільнення зростання, листя, що покриває верхівку чагарнику, набуває блакитний відтінок;
- сірки: крона забарвлюється в жовто-білий або білий тон;
- заліза: на пожовклому тлі листя чітко видна сітка із зелених прожилок.
Знаючи основні ознаки нестачі того чи іншого елемента, ні у кого не складе труднощів вчасно їх заповнити і оздоровити рослина.
Шкідники культури
Якщо посадка і догляд за саджанцями виконуються належним чином, відповідно до правил агротехніки, то і чагарники будуть рости здоровими. Але часом навіть здоровому рослині потрібна допомога і захист. Найбільш часто страждає урожай, оскільки на нього зазіхають птиці. В якості захисту від крилатих любителів поласувати ягодами підійде звичайна сітка з дрібним осередком, яка акуратно натягується поверх куща.
Від комах культура страждає значно рідше, ніж від птахів. Часом навесні можна спостерігати плачевну для садівника картину навали хрущів і хрущів. Вони пожирають листя і квітки чагарнику. Від личинок жуків страждають коріння куща. Крім того великої шкоди можуть завдати гусениці соснового шовкопряда, щитівки, а також попелиці та листовійки. Постійно необхідно оглядати культуру на наявність комах і їх личинок. Після проведеного збору шкідників необхідно втопити, додавши у воду сіль.
Слід пам’ятати, що відмінним засобом у боротьбі з комахами є обприскування. Для цього підійдуть такі препарати, як Карбофос і Актеллік. Найкраще проводити обприскування двічі на рік в якості профілактики: навесні і восени.
Захворювання лохини
Найбільш часто у рослини можна спостерігати грибкові захворювання різного виду:
- ракові утворення на стеблі;
- подвійна плямистість;
- сіра гниль (ботритис);
- засихання гілок (фомопсис);
- фізалспорос;
- біла плямистість (сепоріоз);
- моноліоз плодів.
Провокують появу грибка застої вологи, які накопичуються навколо кореневої області. Основні причини утворень наступні:
- неправильний полив;
- погана водопроникність грунту.
У профілактичних цілях двічі на рік слід проводити обробку чагарників бордоською рідиною (ранньою весною і після збирання плодів). Якщо захворювання уникнути не вдалося, то при його виявленні проводиться подвійна-потрійна обробка з тижневим перервою наступними препаратами:
- Топаз;
- Бордоская суміш;
- Фундазол;
- Топсин.
Найчастіше садові лохина страждає від вірусних або мікоплазмових захворювань, до яких відносяться: мозаїка, нитчасті гілок, карликовість, а також червона кільцева і некротична плямистість. Дані види захворювань не піддаються лікуванню. Заражені кущі викопують і спалюють.
Підготовка рослини до зими
Лохина – рослина, яка не відрізняється морозостійкістю. Межею деяких сортів є температура в мінус 23 градуси. Якщо зима видалася безсніжною, то велика ймовірність вимерзання кущів.
При вирощуванні пізньостиглих сортів слід пам’ятати, що їм не під силу протистояти раннім заморозків, тому потрібно укриття мішковиною або нетканим матеріалом.
Підготовка до холодів завжди повинна починатися завчасно:
- гілки за допомогою дуг або шпагату пригинаються до землі;
- з приходом заморозків чагарники вкривають мішковиною (не варто в якості укриття застосовувати поліетиленову плівку);
- обкласти ялиновим гіллям;
- зробити додаткове укриття лохини снігом, утворюючи замет;
- укриття знімається тільки з приходом весни, після чого рослина перевіряється на наявність підмерзлих гілок, які відразу ж потрібно обрізати.
Завдяки досягненням селекції сьогодні кожен садівник може вирощувати лохину на своїй присадибній ділянці. Перед тим як садити лохину, необхідно попередньо ознайомитися з деякими нюансами висадки та догляду. Тільки правильно доглядаючи за рослиною можна досягти хороших результатів і отримати рясний урожай плодів з відмінним смаком і корисними якостями.