У США, Перу, Мексиці та Китаї червоною кукурудзою місцевих жителів не здивуєш: культура росте нарівні з іншими, менш екзотичними сортами. У Росії ж далеко не кожен городник знає про існування цієї рослини сімейства злакових, незвичайного забарвлення.
Опис культури, переваги та недоліки
Кукурудза в діапазоні відтінків червоного: від кремово-рожевого до темно-бордового зустрічається серед повітряних, зубоподібних і кременистих різновидів. Висота стебла цієї однорічної рослини залежить від сорту і коливається в інтервалі 1,8-2,6 м.
Довжина качанів – 10-30 см, дрібних формується до 10 штук на одній рослині, великих – 2-4. Від жовтих сортів кукурудзи червоні відрізняються меншим діаметром качана. Мочкуватий корінь культури витримує вагу рослини за тихої погоди. При сильному вітрі стебла завалюються.
Червону солодку кукурудзу вживають у вареному вигляді та консервують. Із сортів, що лопаються, із загостреними зернами роблять попкорн. На кукурудзяне борошно перемелюють ядра крохмалистих сортів, а декоративними сортами прикрашають присадибні ділянки.
До переваг червоної кукурудзи належать:
- солодкий смак із горіховими або фруктовими нотками;
- поживна цінність на 20% вища, ніж у жовтих сортів;
- збереження кольору при варінні;
- різноманіття сортів, що дозволяє отримати продукт у різні терміни;
- універсальність використання;
- лікувальні властивості.
Особливість червоної кукурудзи полягає в наявності антоціанів, що зумовлюють колір і корисні властивості рослини. Дослідження, проведені в Японії та США, довели, що антиоксиданти у складі культури ефективно запобігають виникненню та пригнічують розвиток злоякісних новоутворень, нормалізують артеріальний тиск.
Зерна червоних сортів кукурудзи за рахунок здатності прискорювати метаболізм використовують у дієтології. У народній медицині їх вживають для зниження цукру, холестерину в крові.
З недоліків культури виділяють короткий термін зберігання при збиранні врожаю на стадії молочної стиглості та непереносимість затіненості посадок.
Популярні сорти червоної кукурудзи
Найбільш затребувані сорти червоної кукурудзи американської та китайської селекції. Але й інші країни (Італія, Росія, Індія, Мексика, Сальвадор) беруть участь у виведенні нових гібридів незвичайного яскравого забарвлення.
Найкращі сорти червоної кукурудзи, популярні в аграріїв і споживачів:
- Оахаканська червона – американський сорт, що визріває за 3 місяці. На двометровому стеблі виростають великі у формі циліндра качани довжиною до 25 см. Солодкі ядра рубінового кольору використовують для виробництва борошна, кукурудзяної крупи. Велика кількість антоціанів у складі Оахаканської червоної робить культуру лікувальною.
- Флоріані Ред Флінт – високопродуктивний сорт італійського походження, рекомендований для посадки на присадибних ділянках. Відрізняється незвичайним яскраво вираженим солодким смаком з нотками банана і губчастою текстурою ядер. У ранньостиглого Флоріані Ред Флінта великі качани довжиною 20-22 см із загостреними червоними зернами.
- Червона стріла и Чудо шишка червона – китайські сорти, що відрізняються ранньостиглістю (80 діб від появи сходів до стиглості). Використовуються для приготування повітряних пластівців. Висота стебла – 1-1,5 м, довжина качана – 13 см. Витягнуті округлі ядра Червоної стріли пофарбовані в темно-бордовий із чорним відливом, Чудо шишки – в темно-червоний колір.
- Перуанський Кривавий м’ясник виділяється тим, що за середньої висоти рослини 1,6 м на ній формується до 4 качанів 30-сантиметрової довжини. Кривавий м’ясник – надранній, дозріває через 70 діб від появи сходів.
- Смугаста цукерка – рідкісний гібрид, виведений японськими ботаніками. Культура привертає погляд незвичайним листям зі смужками червоного, жовтого, оранжевого кольору. Темно-рубінові ядра придатні для приготування попкорну, але частіше рослини використовують для прикраси ділянки.
- Рубіновий гранат, виведений російськими селекціонерами, належить до середньопізніх сортів червоної кукурудзи. На рослині висотою до 2,5 м виростають качани довжиною 30 см. Ядра – плоскі зубчасті, темно-червоного забарвлення.
Крім перерахованих вітчизняних сортів російські городники вирощують Бісерну червону, Суничну, Вишневу червону кукурудзу.
Посадка
Висаджують насіння червоної кукурудзи, коли ґрунт прогріється до 13 градусів або пройде не менше 2 тижнів від останніх заморозків. Якщо насіння посіяти пізніше першої декади травня, до настання високих літніх температур рослина не встигне сформувати стебло і листя, що загрожує пригніченням подальшого зростання, пожовтінням листових пластин, зниженням обсягу врожаю.
Передпосадкова підготовка насіння полягає в калібруванні, знезараженні, замочуванні:
- Спочатку матеріал перебирають, відбраковуючи зародки з механічними пошкодженнями, плямами і зміненим кольором.
- Далі насіння протруюють розчином марганцю, борної кислоти або мідного купоросу, попереджаючи хвороби, характерні для культури.
- Щоб прискорити схожість, насіння замочують, розміщуючи його одним шаром між двома вологими бавовняними серветками, скрученими і укладеними в целофановий пакет.
- До набрякання і появи корінців посадковий матеріал тримають у приміщенні з температурою від 20 градусів, стежачи, щоб тканина залишалася вологою.
Замочують червону кукурудзу не довше 4 діб, оскільки з кожним днем зростає небезпека обламати корінці у зв’язку з їхнім швидким зростанням.
Червона кукурудза віддає перевагу сонячним ділянкам з родючими пухкими ґрунтами, чий показник кислотності не менший за 5,5. Через коріння, що росте близько до поверхні, посадки захищають від вітру.
Для збільшення врожайності на чверть і більше перед посадкою в ґрунт на глибину не більш як 30 см закладають перепрілий гній або компост із розрахунку 1 відро на 2 кв. м. м.
Щоб уберегти червону кукурудзу від вилягання, збільшити ймовірність запилення і підвищити врожайність, навіть на невеликій прибудинковій ділянці рекомендується насіння висаджувати рядами, як у фермерських господарствах.
При посадці між рядами витримують відстань 60 см. Глибина борозни – 5 см. Коли насіння вкорениться і сходи виростуть до 20 см, культуру проріджують, залишаючи між рослинами 25-30 см.
Догляд за культурою під час вирощування
Заходи з догляду за рослиною у відкритому ґрунті передбачають полив, підживлення, прополювання і розпушування, мульчування, боротьбу із захворюваннями і шкідниками.
Полив
Незважаючи на те, що солодка червона кукурудза може переносити короткочасну посуху, культура вимагає помірного поливу.
При рясному зрошенні рослини піддаються загрозі зараження грибковими хворобами. Недостатнє зволоження ґрунту призводить до швидкого переходу від молочної стиглості до технічної.
Поливають культуру під корінь у міру підсихання ґрунту.
Підживлення
Якщо при посадці ґрунт удобрили, для отримання рясного врожаю підгодовують культуру двічі за сезон:
- Перший раз вносять фосфор для зміцнення кореневої системи, коли у рослини з’являється 5 листків.
- Другий раз для формування зеленої маси і качанів кукурудзу удобрюють на етапі 8-9 листків. Використовують метод розпилення по листю розчином сечовини з розрахунку 400 г на відро води або в період росту квітконосів рослини зрошують аміачною селітрою (500 г на 10 л води).
Боротьба з бур’янами
Догляд за ґрунтом охоплює регулярне прополювання бур’янів, що конкурують з кукурудзою за поживні речовини, і розпушування ґрунту для підвищення аерації ґрунту.
Мульчування
Мульча зі скошеної трави або компосту, покладена навколо рослин і в міжряддях, зменшує трудовитрати, пов’язані зі зрошенням і прополюванням.
Боротьба з хворобами
Якщо на різних частинах рослини з’явилися білі нарости-жовваки, значить, посадки вразила найпоширеніша хвороба кукурудзи – пухирчаста сажка.
Методи боротьби:
- обприскування препаратами Байлетон, Привент згідно з інструкцією;
- протруювання насіння перед посадкою;
- знищення комах, що переносять спори грибка.
Уражені частини рослин обривають, спалюють або закопують на глибину не менше 0,5 м.
Збір і зберігання врожаю
Для варіння і консервування у фазі молочної стиглості качани червоної кукурудзи рекомендується обривати рано вранці безпосередньо перед застосуванням, викручуючи біля основи. Якщо приготування відкладається, неочищені качани зберігають у холодильнику не довше 5 днів, після чого смак зерен змінюється в гірший бік.
Для приготування попкорну, борошна, крохмалю кукурудзу збирають після повного дозрівання, але на дачах і присадибних ділянках зазвичай такі сорти не вирощують.
Готовність качана до збирання визначають за коричневими пензликами і заокругленим кінчиком. Проколоте нігтем зерно має виділяти рідину молочного кольору.
Заморожування в морозильній камері ядер зберігає солодкість і соковитість зерен до 1,5 років.
Червона кукурудза виділяється серед інших сортів солодким яскравим смаком і невибагливістю у догляді. Підвищений вміст антиоксидантів при вживанні рубінових зерен цієї рослини чинить лікувальну дію і уповільнює старіння організму.