Багатоярусна цибуля також відома під назвами Живородна, Рогата, Єгипетська. Припускають, що рослина походить із Китаю. Особливість цієї культури – незвичайний зовнішній вигляд: на стрілках формуються не суцвіття, а повітряні цибулинки, які висять над землею. Вони утворюють кілька послідовних ярусів.
Характеристики рослини
Багатоярусна цибуля – гібридна культура. Рослина не утворює насіння. Розмножують її цибулинками, що утворюються на стрілках.
Багатоярусна цибуля є багаторічною рослиною. Її основний вегетативний орган – підземна цибулина. Після висадки в ґрунт відбувається нарощування великої розетки з темно-зеленим листям висотою до 40 см. У перше літо після висадки формується квітконос.
Прямо на квітках з’являються невеликі цибулинки, які розміщуються у 2-4 яруси. На першому з них з’являється до 10 цибулинок, на наступних – менше. Якщо є четвертий ярус, то на ньому буває не більше 4 плодів розміром з вівсяне зерно.
Підземна цибулина щороку ділиться на ще кілька дочірніх. Через 3-4 роки утворюється потужне гніздо і кущ зелені, який складається з 20-30 стебел.
Відмінні особливості культури:
- листя цибулі трубчасте, досягає 35 см у висоту;
- протягом періоду вегетації дає до 3 стрілок з повітряними цибулинками заввишки 1 м;
- цибулинкам, сформованим на стрілках, не потрібен період спокою, тому вирощувати їх можна в будь-який час;
- надземні невеликі цибулинки забарвлені в жовтий, фіолетовий або коричневий колір;
- підземна цибулина дозріває у вересні;
- вага однієї підземної цибулини – 40-50 г;
- цибуля дає багато соковитої зелені, яка зберігає свій смак до перших заморозків і не стає жорсткою;
- культура відрізняється морозостійкістю і переносить температурні умови до -50 градусів під невеликим шаром снігу (до 20 см);
- коренева система не відмирає взимку;
- культура росте на одному місці без втрати утворення рясної зеленої маси до 6-7 років за умови належного догляду;
- рослина стійка до поширених шкідників, які зазвичай вражають цибулю – трипсів і цибулевих мух;
- культура має розвинену кореневу систему, яка йде на глибину до 50 см.
У звичайних умовах багатоярусна цибуля розмножується тільки вегетативним способом, для якого використовують невеликі цибулинки, що утворилися на стрілках.
Поширені сорти
Популярні сорти культури:
- Челябінський. Високоврожайний, невимогливий у догляді сорт. Протягом сезону з 1 кв. м можна зібрати до 3,5 кг свіжої зелені і до 1 кг цибулевих плодів (повітряних цибулин). Вони щільні, хрусткі, мають виражений гострий смак. Дозріває сорт за 20 днів.
- Одеський зимовий 12. На квітконіжці утворюється до 30 повітряних цибулин. Листя зелені досягає 40 см у довжину. З 1 кв. м збирають до 2,4 кг зелені. Смак гострий.
- Пам’ять. Ранній сорт. Цибуля росте швидко. За сезон з 1 кв. м вдається зібрати до 3 кг зеленого листя. Одна цибулина формує в середньому 4 зелених листки.
- Лікова. Перевага цього сорту – розвиток зелені навіть за недостатньої освітленості ділянки. В одному суцвітті формується 2-8 повітряних цибулин. Урожайність – до 3,6 кг з 1 кв. м.
- Грибовський 38. Сорт багатоярусної цибулі стійкий до холодів, що дає змогу вирощувати його на землях Уралу і Сибіру. Ця культура скоростигла: перший урожай збирають через 3 тижні після танення снігу. Кущі цибулі компактні та густі.
У Росії культивують не надто багато сортів багатоярусної цибулі. Тут ця рослина набула поширення тільки наприкінці 20 століття.
Умови для вирощування
Живородну цибулю можна вирощувати і в північних, і в південних регіонах країни. Це можна робити у відкритому і закритому ґрунті.
Вимоги до ділянки та ґрунту:
- щоб зелені сходи не змусили довго чекати, рекомендується вибрати відкриту сонцю ділянку, яка добре прогрівається сонячними променями і захищена від протягів;
- ділянка має знаходитися на височині, щоб у землі не застоювалася волога;
- багатоярусна цибуля любить легкий ґрунт, склад якого дозволяє безперешкодно проводити повітря і вологу;
- для культури не підходить важкий і кислий ґрунт: у ньому розвиток сповільниться, зелене перо нарощуватиметься слабо;
- якщо ґрунт кислий, у нього потрібно додати вапняк, гіпс або деревну золу;
- занадто важкий ґрунт з високим вмістом глини можна поліпшити, додавши перегній або пісок;
- перед посадкою ґрунт потрібно перекопати, видалити бур’яни і внести добрива;
- для підживлення добре підходять як органічні добрива (наприклад, перегній), так і мінеральні (суперфосфат).
Садити багатоярусну цибулю краще на грядках, де раніше вирощувалися картопля, капуста, кабачки, огірки або буряк.
Оптимальним часом для висадки цибулі вважають другу половину серпня і першу половину вересня. У цей час культура встигне вкоренитися і добре перенесе зимові холоди, а навесні стане рости швидким темпом.
З настанням весни з грядок потрібно прибрати опале і згниле листя, оскільки воно виступає сприятливим середовищем для розвитку патогенних мікроорганізмів, які можуть нашкодити овочевій культурі.
Найбільшу врожайність можна очікувати на 2-3 році росту цибулі. На 5-6 році розвитку культура потребує пересадки або проріджування. Це необхідно, оскільки при утворенні великої кількості прикореневих цибулин підземні цибулинки стають занадто дрібними.
Посадка
Матеріал, призначений для посадки, потрібно ретельно відібрати. Щоб уникнути грибкових захворювань, цибулини потрібно викласти в слабкий розчин марганцівки і залишити на 3 хвилини, після чого обсушити.
Для посадки в ґрунт використовують повітряні (ярусні) або підземні цибулини. Якщо використовуються перші, то краще взяти ті, які розміщувалися на першому і другому ярусах.
Висаджувати культуру потрібно в борозенки, политі водою, на глибину 3-4 см. Відстань між кожною цибулиною має становити 15-20 см.
Слід заздалегідь розсортувати посадковий матеріал за розмірами і кожну групу висаджувати в окремий ряд.
Для отримання посівного матеріалу цибулини висаджують в 1-2 ряди на відстані 10 см. Навесні грядки проріджують, залишаючи тільки найбільш сильні рослини. Між ними потрібно залишити відстань у 20 см.
Після посадки потрібно полити грядки, щоб прискорити процес утворення коренів.
Якщо цибулю вирощують у ящиках (в умовах квартири або теплиці), то головки потрібно висаджувати щільно, одна за одною, і рясно поливати.
Догляд за культурою у відкритому ґрунті
Якщо дотримуватися всіх рекомендацій з вирощування рослини, можна отримати багатий урожай.
Полив
Культура потребує помірного поливу. При надлишку вологи ніжні цибулини гниють.
Грядки зволожують у міру висихання верхнього шару землі. Багато рідини не потрібно: заливаючи великий обсяг під корінь, можна погіршити смакові якості цибулі.
Для поливу рекомендується використовувати теплу воду. Рекомендована частота – 2-3 рази на тиждень.
У період активного росту поливати грядки потрібно часто і рясно. Щоб отримати соковиту і свіжу зелень, листя культури потрібно періодично обприскувати водою.
Підживлення
Навесні, після сходу снігу, в землю вносять мінеральні добрива:
- хлористий калій;
- аміачна селітра;
- суперфосфат.
Пропорції – 10 г речовини на 1 кв. м. м.
При нестачі поживних речовин повторити маніпуляцію через 2-3 тижні.
На другий рік росту культуру потрібно підгодувати комплексним мінеральним добривом, яке складається з калійної, фосфорної та азотної речовин (по 15 г, 40 г і 20 г відповідно).
Після кожного зрізання зеленої маси (приблизно раз на 3 тижні) рекомендується підгодовувати рослини, чергуючи органіку з комплексними мінеральними складами.
Як органічне добриво підходить зола (1,5 склянки деревного попелу на 10 л води), пташиний гній (змішаний з водою в пропорції 1 до 1).
Прополка і розпушування
Прополка дає змогу позбутися бур’янів, які витягають із ґрунту поживні речовини і стають приманкою для деяких шкідників культури (наприклад, для цибулевої мухи). Виконується в міру зростання трави.
Розпушування забезпечує надходження кисню в необхідному обсязі підземним цибулинам. Цей захід проводять 2-3 рази на сезон.
Підв’язка
Ця маніпуляція потрібна, тому що стрілки багатоярусної цибулі нестійкі і схильні до вилягання через тяжкість повітряних цибулин. Щоб не допустити цього, на ділянці потрібно встановити кілки і натягнути між ними шпагат – так, щоб він знаходився вище середини стрілок. Верхні яруси рослини зв’язати в пучки, закріпити.
Боротьба зі шкідниками та хворобами
Культура схильна до таких хвороб, як несправжня борошниста роса і пероноспороз. Щоб запобігти їхньому розвитку, потрібно обприскувати рослину слабким розчином бордоської рідини. Повторити маніпуляцію через 7 днів. Також як лікувальний засіб можна скористатися розчином з кальцинованою содою, розчинивши столову ложку речовини в літрі води.
Основна умова для запобігання появи комах та інших шкідників багатоярусної цибулі – регулярне видалення пір’я, що висихає або починає гнити. Найбільшу небезпеку для цієї культури становлять цибулева муха і цибулевий довгоносик.
Збір і зберігання врожаю
Урожай листя збирають рано: перше пір’я можна зрізати вже у квітні, коли його довжина досягне 25 см. Зрізати їх потрібно на рівні 5-8 см вище шийки підземної цибулини.
Цибулини, які сформувалися в ярусах, збирають у період з кінця липня до середини серпня. До цього часу вони набувають фіолетового відтінку з вкрапленнями коричневого кольору. Щоб зняти їх, потрібно акуратно гострим ножем зрізати стрілку з цибулинами в 5 см від землі.
Частину отриманого врожаю можна використовувати в кулінарних цілях, ще частину – для зберігання і подальшого пересаджування в ящики взимку. Також цибулинки можна посадити в ґрунт навесні, щоб отримувати молоду соковиту зелень.
Городники радять складати таку цибулю для зберігання в ями або погреби. Також вона зберігається на горищах, у неопалюваних приміщеннях, у шарі піску, за температури не нижче -2 градуси. Зібраний урожай також можна скласти в холодильник або морозильну камеру, попередньо просушивши й упакувавши в паперові пакети. Не роз’єднані цибулини зберігають свої зовнішні та смакові якості набагато довше.
У теплих приміщеннях зібрані цибулини починають проростати і в підсумку гинуть.
Про особливості вирощування багатоярусної цибулі та її корисні властивості, можна дізнатися з наступного відео:
Багатоярусна цибуля має незвичайний зовнішній вигляд і дає багато зеленої надземної маси – це відмінні риси сорту. Щоб отримати хороший урожай, потрібно забезпечити культурі необхідні умови для посадки і вирощування.