Щоб редис виріс великим і соковитим, за культурою потрібно правильно доглядати, в тому числі своєчасно вносячи необхідні підживлення. Потрібно чітко знати, які види добрив слід застосовувати, коли і в яких дозах їх вносити.
Необхідність підживлення редиски
Редис росте і формує коренеплоди швидко, всього за 1-1,5 місяця. Великих доз добрив він не потребує, але щоб городник зміг отримати якісні коренеплоди, а не одне зелене бадилля або рослини, що пустили стрілку, він повинен знати особливості агротехніки культури.
У редиски скромні потреби в поживних елементах. За весь час росту він виносить із ґрунту всього лише 8 г мікроелементів з 1 кв. м. м ґрунту. Але сподіватися на те, що коренеплоди виростуть зовсім без добрив, не варто. Без необхідного рослинам живлення отримати від них гарний урожай не вийде.
У доглянутому і удобреному ґрунті редис виходить рівним, соковитим, великим, без порожнеч. Якщо в землі не буде достатнього для нормального розвитку рослин обсягу добрив, на ній виростуть дрібні овочі з сухою і грубою м’якоттю.
Удобрюючи грядки з редискою, слід вносити підживлення згідно з нормами, рекомендованими для цієї культури. Збільшення дози в надії на те, що велика кількість добрив допоможе зібрати більше коренеплодів, – помилкове рішення. При перегодовуванні ефект від надходження в рослини основних поживних елементів буде прямо протилежним очікуваному:
- якщо в ґрунті багато азоту, редис активно відрощує бадилля;
- якщо багато фосфору – викидає стрілку, не формуючи коренеплоди.
Часті підживлення редису теж не потрібні і користі йому не дадуть. На відміну від інших городніх овочів, редису достатньо 1-2 підживлень за весь період вегетації.
Коли потрібно вносити добрива
Можливе підживлення редиски на трьох етапах:
- При підготовці грядок. Якщо правильно удобрити грядки під редис восени під час їх підготовки або вже навесні, незадовго до посіву насіння, то більше їх не потрібно буде удобрювати. На цьому етапі допустимо використовувати органіку і добрива мінерального походження.
- На початку росту редиски. Підживлення при появі перших сходів можливе тільки в тому випадку, якщо добрива не були внесені в ґрунт до цього. На цьому етапі бажано застосовувати не прості мінеральні, а комплексні добрива.
- Під час росту рослини. Внесенням добрив безпосередньо в період вегетації можна скорегувати розвиток рослин у тому разі, якщо виявилися будь-які проблеми.
Види добрив для редиски
Для підживлення редиски використовують ті ж добрива, що і для всіх інших городніх культур:
- органіка;
- зола;
- мінеральні прості, змішані та комплексні добрива.
Необхідну для внесення кількість добрив зазначено в інструкції, що додається до них. Дозувати їх найпростіше, відміряючи столовою або чайною ложкою, сірниковою коробкою або склянкою об’ємом 200 мл.
Таблиця вмісту найпопулярніших добрив (у грамах):
| Добриво | 1 ст. л. | 1 ч. л. | Коробок | Стакан |
| Селітра | 17 | 4 | 17 | 170 |
| Суперфосфат | 17 | 5 | 22 | 220 |
| Сульфат калію | 20 | 6 | 26 | 260 |
Важливо враховувати співвідношення азоту, фосфору і калію в суміші добрив. Для редиски воно має бути 38:12:50.
Азотні добрива
З цього класу добрив городники найбільше люблять використовувати:
- селітру (35% азоту);
- сечовину (46%).
Їх можна вносити як на етапі підготовки грядок, так і при появі перших сходів, при цьому карбамід переважно використовувати восени, а селітру – навесні. Річ у тім, що в селітрі азот міститься в нітратній і аміачній формі і тому краще засвоюється рослинами, ніж із сечовини, в якій частина його міститься в амідній формі, недоступній для рослин.
Щоб азот сечовини перейшов у засвоювані форми, потрібен час. Саме за рахунок цього карбамід має більш тривалу поживну дію, ніж селітра.
Амідний азот краще утримується в ґрунті, гірше вимивається водою, що є ще одним аргументом на користь застосування карбаміду восени, а також на ділянках із перезволоженим ґрунтом. Восени сечовину вносять ще й тому, що вона ефективна тільки в теплому ґрунті. Навесні, в холодній землі, користі від неї не буде. Селітру ж можна розкидати прямо по снігу, що посилить його танення.
Як правильно удобрювати редис аміачною селітрою, показується в цьому відео:
Норми внесення:
- 10 г сечовини на 1 кв. м;
- 15 г селітри на 1 кв. м.
При внесенні карбаміду треба пам’ятати, що не можна просто розкидати гранули поверхнею грядок – під час взаємодії з киснем відбувається реакція, в результаті якої втрачається азот. Гранули потрібно змішувати із землею, тобто перекопати її.
Навесні удобрювати землю мінеральними азотними добривами потрібно як мінімум за тиждень до посіву. Якщо внести гранули разом із насінням, можна знизити їхню схожість через підвищену концентрацію азоту.
Крім селітри і сечовини можна удобрювати редис сульфатом амонію, калійною, натрієвою, кальцієвою селітрою. У всіх цих добривах азот легкозасвоюваний, вони добре розчиняються.
Городникам, які віддають перевагу редису з інтенсивним запахом і смаком, можна порекомендувати удобрювати його сірковмісними добривами. Сірка входить до складу гірчичних олій, що роблять редиску ароматною і гострою. Для цих цілей добре підійдуть сірчанокислий амоній (вміст сірки – 26%) і калій сірчанокислий (18%). Їх вносять до посіву.
Калійні добрива
Калійними добривами бажано полити рослини вже після появи у них 2-3 листків. Можна використовувати будь-які суміші – навіть ті, в яких є хлор. Присутність цього елемента редис переносить непогано.
Норма внесення калійних сумішей:
- основне внесення – 40 г на 1 кв. м. м;
- при підгодівлі на стадії росту редиски – 10-15 г на 1 кв. м. м.
Фосфорні добрива
Для редиски можна застосовувати будь-які фосфорні суміші, але найпопулярнішим залишається суперфосфат. Його можна вносити і при підготовці грядок, і на стадії росту рослин. У першому випадку на 1 кв. у першому випадку витрачається 50 г добрива, у другому – 15 г.
Крім суперфосфату можна вносити:
- амофос;
- діамофосом;
- монофосфат калію.
Додаткові підживлення
Додатково удобрити редис можна, якщо будуть помічені зовнішні ознаки нестачі якогось елемента:
- Якщо листя у рослини надмірно бліде, це свідчить про дефіцит азоту. Необхідно якнайшвидше підживити його селітрою або сечовиною. Це можна зробити, полив рослини під корінь або обприскавши їх зверху розчином азотних сумішей у слабкій концентрації. Розчин для підживлення готують із розрахунку 1 ч. л. добрива на відро води.
- Якщо листя бурхливо розвивається, це свідчить про надлишок азоту. У цьому випадку під редис треба внести калій і фосфор. Це допоможе рослині вчасно почати формувати коренеплоди. Потрібно взяти 10 г сірчанокислого калію і 20 г суперфосфату на відро води або розчинити у відрі 1 склянку золи.
Комплексні добрива
Підгодовувати городні культури зручно комплексними добривами, які містять відразу всі 3 елементи живлення.
У домашньому землеробстві популярне застосування нітроамофоски. Її вносять при підготовці грядок по 25-30 г на 1 кв. м. м і по 15-20 г у період росту рослин.
Крім нітроамофоски можна користуватися готовими комплексними добривами, які містять ще й набір мікроелементів (Кристалон). З них редис отримує всі необхідні йому для росту хімічні елементи в збалансованому співвідношенні. Дозування комплексних добрив вказано в інструкції до застосування.
Дивіться відео про підживлення редиски на стадії появи перших сходів комплексними добривами Рост Концентрат і Байкал:
Перед поливом підживлювальним розчином грядки потрібно полити простою водою. Це дозволить уникнути опіків корінців при їхньому контакті з рідиною.
Після проведення поливів, коли ґрунт трохи просохне, грядки обов’язково потрібно розпушити. У пухкому ґрунті добрива набагато краще засвоюються рослинами. У щільному ж ґрунті коренеплоди формуються дрібні, неправильної форми.
Зола
Замінити калійно-фосфорні добрива можна звичайною золою. На 1 кв. м знадобиться до 0,5 кг попелу при основному внесенні і 0,25 кг речовини на 10 л води, якщо поливати зольним розчином у період росту.
Застосовуючи золу, необхідно пам’ятати про правила її виготовлення і внесення:
- небажано змішувати золу з добривами, що містять азот;
- можна використовувати тільки золу, що залишилася після спалювання органічних залишків: гілок, листя, рослинного сміття з городу;
- не можна вносити пічну золу і попіл від спалювання побутового сміття, фарбованих дощок, газет, журналів.
Позакореневе підживлення
Крім кореневого, можна провести і підживлення по листу 2% розчином сечовини і молібдату амонію (1 мг на 1 л). Таке добриво дозволить збільшити масу коренеплодів. Обприскують редис не пізніше ніж за 2 тижні перед викопуванням врожаю.
Органіка
Гній вносять восени або навесні. Брати його можна з-під будь-яких домашніх тварин або птахів, але він обов’язково має бути перепрілим. Це доступне й ефективне добриво, якому віддають перевагу прихильники натуральної продукції, вирощеної не на хімікатах.
На 1 кв. м під час перекопування грядок вносять по 3-4 кг (або приблизно 0,5 відра) гною. Цього достатньо для забезпечення редису азотом на початковій стадії росту.
Уже зростаючий редис поливають розчиненою у воді гнойовою рідиною. Готують її з 1 кг кролячого, свинячого, козячого, коров’ячого, овечого або кінського гною, розведеного в 1 відрі води. Той самий об’єм пташиного посліду розчиняють у 15 л води. Після настоювання, яке займає 3-4 дні, рідину знову розводять у пропорції 1 до 10. Витрата цього органічного добрива – 1 відро на 1 кв. м. м. площі грядок.
Свіжий гній під редис, як і під будь-які інші коренеплоди, вносити категорично заборонено. Причин цьому кілька:
- у свіжому гної багато азоту, який стимулює ріст зеленого бадилля замість формування коренеплодів;
- занадто велике надходження свіжого гною призводить до накопичення нітратів у коренеплодах;
- у свіжому гної заводяться шкідники, які здатні швидко пошкодити коріння і коренеплоди, що формуються.
Трав’яні настої
Редис добре реагує на підживлення настоєм із зеленої трави. Навесні для трав’яного підживлення відмінно підходить молода кропива.
Підготувати добриво дуже просто: достатньо порізати рослину на дрібні шматочки, скласти масу в об’ємну бочку до половини, залити водою, накрити кришкою і залишити для бродіння. Приблизно через 1,5-2 тижні, коли процес бродіння припиниться (на це вкаже відсутність піни і потемніння рідини), настій можна буде використовувати для підживлення. Для редиски кропив’яний настій потрібно змішати з водою у співвідношенні 1 до 10 для поливу або 1 до 20 для обприскування по листу. На 1 кв. на площу грядок витрачається 1 відро трав’яного настою.
Крім кропиви можна використовувати бур’яни, бадилля, скошену траву. Для посилення ефекту в зелене добриво можна додавати попіл (1 склянка на відро), настій цибулевого лушпиння. Пропорції при приготуванні настою і його використання аналогічні.
Трав’яні настої не можуть зрівнятися з гнойовою рідиною і тим паче хімічними добривами за кількістю поживних елементів, які в них містяться, зате в них є вітаміни, ферменти і хлорофіл, які покращують стан рослин і посилюють їхні захисні функції, спрямовані на боротьбу зі збудниками хвороб. Так, кропив’яно-цибулевий настій допоможе захистити редис від хрестоцвітих блішок.
Вирощування редиски в теплицях або на грядках може бути вдалим, тільки якщо земля буде правильно підготовлена і удобрена. Підживлення азотними, фосфорними і калійними сумішами дадуть можливість отримати гідний урожай смачних коренеплодів без пустот, захворювань і пошкоджень шкідниками.