Кожному фермеру, який займається розведенням курей, потрібно розбиратися в питаннях запліднення птахів. Ці знання допоможуть йому розраховувати приблизний час приплоду і кількість півнів і курей-несучок, необхідну для успішного ведення своєї діяльності.
Особливості репродуктивної системи курей
Розмноження у курей, як і в інших птахів, відбувається за допомогою спеціального пташиного органу – клоаки. Це розширена кінцева частина задньої кишки в деяких хребетних тварин, куди впадають як видільні, так і статеві протоки сечостатевої системи.
Статеві органи півня – це невеликі сім’яники, від яких йдуть сім’япроводи (своєрідні тонкі канали), завершенням яких є клоака. Сперматозоїди виводяться з сім’яників назовні за допомогою невеликого сосочка, розташованого на цьому специфічному органі.
У курок репродуктивна система складається з гроновидного яєчника, розташованого з правого боку, і яйцепроводу. Обидва елементи системи мають доступ до клоаки за допомогою каналів різного призначення. Яєчник є місцем, де починається процес формування та дозрівання яйцеклітин, які згодом стануть жовтком в утвореному яйці.
Під час процесу спарювання курей відбувається зіткнення їхніх клоак: клоака самця при цьому вивертається, і його насіннєва рідина потрапляє в клоаку самки.
Сперматозоїди півня можуть залишатися активними в статевих шляхах курки протягом двадцяти діб.
Скільки потрібно мати курей і півнів у курнику
Для невеликої домашньої курячої зграї буде достатньо одного-двох півнів. Молодий, здоровий і статевозрілий півень може самостійно запліднювати до 15 курок на постійній основі. У міру старіння самця, його сил вистачає все на меншу кількість несучок. Півень у віці, що перевищує три роки, вважається нездатним для спарювання і народження здорового, життєздатного потомства.
Для багатьох птахівників формула співвідношення курей до півнів досить проста – один півень на десяток курей. Практика показує, що це цілком працездатна схема. Однак співвідношення може різнитися залежно від конкретної породи домашньої птиці.
Незалежно від виду курей, мінімальне співвідношення, яке має бути дотримано, – один самець на три-чотири самки. За меншої пропорції самець може поводитися агресивно не тільки по відношенню до конкурентів, але й по відношенню до самок.
Вибір півня і проблеми запліднення
Будь-який заводчик курей рано чи пізно стикається з ситуацією, коли півень не може запліднити достатню кількість самок або перестає бути здатним до процесу взагалі. У такої події може бути відразу кілька причин:
- Вік. Занадто юний або занадто старий птах не може виконувати свій “подружній обов’язок” на потрібному рівні або не може цього робити взагалі.
- Нова обстановка. Новоспечений півень може не топтати курей доти, доки не освоїться в новій обстановці та колективі.
- Стреси. Стреси шкодять не тільки людям, а й птахам. Надлишок шуму, перепад температур, нестача корму, надмірне або недостатнє освітлення та багато інших чинників не сприяють поліпшенню репродуктивної функції півня.
- Генетика. У курей трапляються випадки гермафродитизму. Півень-гермафродит не буде виконувати свої функції.
Самець починає запліднювати курок у віці близько трьох-чотирьох місяців. У разі, коли півень занадто молодий, фермеру достатньо просто почекати досягнення птахом репродуктивного віку. Однак навіть статевозрілому півню іноді може знадобитися додатковий час, щоб набратися досвіду і впевненості в цьому тонкому процесі.
Для просторого курника з безліччю курок рекомендується утримання двох і більше самців: вони на своєму досвіді зможуть продемонструвати, як потрібно поводитися з самками, і створять здорову конкуренцію.
Зайняти лідируючу позицію в зграї та знайти спільну мову з усіма її мешканцями для півня може скласти проблему. Коли результатом появи нового самця в курнику стає агресія самок, півня краще відсадити від зграї в окрему загороду. У майбутньому до нього поступово підсаджують по курці. Такі дії посприяють прояву самця як нового ватажка курника.
Рішенням проблем, пов’язаних зі стресом, знову є час. Птиці потрібно дати час звикнути до нових умов проживання. Іноді необхідно виключити фактори, що нервують птаха: стабілізувати температурний режим, нормалізувати світловий день, змінити режим харчування тощо. д.
Як відбувається спарювання півня та курки
На початку шлюбних ігор півень обходить курку колом і шкребе лапою опущене крило. Нерідко за самцями помічається особливо щедра поведінка: він ділиться з самкою їжею і загалом приділяє вподобаній особині підвищену увагу.
Період линьки докорінно змінює поведінку обох представників делікатного процесу. Під час сезонної зміни оперення курки надані самі собі, півень же б’є і відганяє родичів від своєї здобичі.
Із закінченням линьки все повертається на свої місця: півень знову стає чарівним щодо вподобаних курок.
Процес спарювання починається з так званого топтання – пошуку півнем отвору на спині курки з використанням пазуристих лап. Загалом, процес зносин курей – досить жорстке і малоприємне видовище. Під час злягання самець перебуває зверху самки, тримаючи дзьобом за потиличне оперення.
Статевий акт у домашніх курей досить короткочасний, однак при цьому процес має завидну регулярність. Деякі здорові та молоді півні можуть злягатися з курми до 20 разів за одну добу.
Така сталість – не завжди добре. Що частіше півень топче курей, то менше у нього насінної рідини і то менш вона концентрована. У результаті після таких запліднень з’являються яйця, з яких не вийде курчат. Зменшення числа статевих актів у курей птахівником, навпаки, сприяє збільшенню відсотка запліднених яєць і появі життєздатного потомства в майбутньому.
Побачити наочно, як відбуваються шлюбні ігри та процес спарювання у курей, Ви можете в цьому відео:
Запліднення яйцеклітин
Дозріла яйцеклітина потрапляє до яйцепроводу, у верхній частині якого і відбувається безпосередньо процедура запліднення шляхом акросомної реакції: крізь спеціальний горбок на жіночій гаметі проникає верхня частина сперматозоїда. Його хвостик при цьому відділяється. Під час запліднення в яйцеклітину курки проникає одразу кілька сперматозоїдів, але зливається з нею тільки один.
Далі яйцеклітина поступово покривається білком, що виробляється спеціальними залозами, розташованими в стінках яйцепроводу. Під час руху вперед на майбутньому яйці формується так звана підшкаралупна оболонка, а за нею – і щільна шкаралупа, що являє собою сполуки вуглекислого кальцію. Ця речовина виробляється вже в нижній частині яйцепроводу.
Як визначити запліднені яйця
Якщо птахівник розмножує курей з метою виведення курчат, дуже важливо знати, запліднене отримане яйце чи ні. Несучки приносять яйця в будь-якому випадку і незалежно від наявності півня, проте розмножуються кури тільки за допомогою самців. З незапліднених яєць не вилуплюються курчата, – це відбувається тому, що в таких яйцях немає зародка.
Визначити запліднене яйце можна за присутністю невеликої кількості кров’яних згустків у жовтку. Для визначення крові необхідний просвіт. Допомогти визначити запліднені яйця можуть три речі:
- природне яскраве освітлення;
- джерело штучного світла;
- овоскоп – спеціальний прилад для моментального визначення.
Яйце, що цікавить, потрібно віднести в темне місце. Його кладуть тупим кінцем до світла, після чого нахиляють, щоб можна було докладно розглянути внутрішній вміст. Найбільші труднощі виникають із просвітом коричневих яєць, тому для підкладання під курку краще підбирати екземпляри світлих відтінків, в ідеалі – білого кольору. У тривалому розгляданні вмісту немає ніякої необхідності: завдяки інтенсивному світлу зародок визначити не складе ніяких труднощів навіть для птахівника-початківця.
У заплідненого яйця на просвіті спостерігається кілька кровоносних судин на малій ділянці. Якщо під час спостереження не виявлено жодних згустків крові та чорних крапок – яйце не запліднене, і для висиджування не годиться.
Бувають також випадки, що неможливо визначити наявність згустку і плям у центрі жовтка, але при цьому чітко помітний кров’яний контур по краю. Це свідчить про запліднене яйце, у якому з тих чи інших причин загинув зародок. Такі екземпляри також не принесуть жодної користі при виведенні курчат: з них ніхто не вилупиться.
Травми у курей після спарювання
Під час спостереження за життєдіяльністю домашнього птаха, заводчик може помітити, що в півнів бувають “фаворитки” – кури, яким надають перевагу для спарювання, з якими самці злягаються частіше, ніж з іншими. Від частих зносин у таких курей загривок стає мізерним, пір’я – зламаним, а на тушці з’являються залисини. Самки виглядають брудними і пошарпаними. До того ж у курей у такій ситуації можуть виникати садна і подряпини на спині та боках.
Виною цьому явищу – надто довгі кігті у самця, тому надлишки необхідно постійно прибирати, інакше ситуація повторюватиметься з такою ж регулярністю, з якою спаровуються кури.
Про постраждалих від велелюбних півнів курей потрібно подбати. Садна обробляють будь-яким безболісним дезінфекційним розчином, наприклад, усім відомим перекисом або Хлоргексидином. До того ж не буде зайвим обробити ранки мазями, що прискорюють регенеративні процеси:
- маззю Вишневського;
- цинковою пастою;
- маззю “Цілитель” та іншими.
Поки не загояться садна і подряпини на тушці тварини, курку краще відсадити в недосяжне для півня місце. Якщо постраждало безліч курей, то краще відправити в “заслання” півня. Це не тільки дасть час на загоєння ран, а й дасть змогу півню накопичити достатньо насіннєвої рідини для майбутнього успішного запліднення.
Регулярне запліднення курей півнем – запорука того, що чисельність цієї домашньої птиці постійно підвищується. Відповідальний заводчик зобов’язаний не тільки забезпечити курей достатньою кількістю здорових півнів, а й подбати про здоров’я і самопочуття постраждалих несучок.