Плотва належить до сімейства коропових, виду променеперих. Відомо кілька його видів. Одні з них прісноводні, мешкають тільки в річках, ставках, каналах, інші відносяться до напівпрохідних, тобто вони живуть у пригирлових ділянках моря і солонуватих морях або озерах, на нерест піднімаються в річки. Детальніше про цей вид риби, її опис, класифікацію, особливості лову та багато іншої корисної інформації – далі.
Як дізнатися рибу
Ця некапризна риба широко поширена водоймами всього світу, невимоглива до їжі, легко з одного виду корму переходить на інший. У Росії такого видового розмаїття не спостерігається, водойми заселяє звичайна плітка і два її підвиди – вобла і тарань.
Плотва має подовжений тулуб, за його формою вона чимось нагадує оселедець. Спина у нього забарвлена в чорний колір, який відливає зеленуватим або блакитним відтінком, а боки і черевце – сріблясті. Перед початком нересту деякі риби покриваються білуватими плямами невеликого розміру. Згодом вони стають темними і тверднуть, тому луска на дотик шорстка. За розміром сріблясті лусочки мають великий розмір і щільно притиснуті одна до одної.
Забарвлення залежить від віку і характеру водойми. Іноді трапляються екземпляри з доволі яскравою золотисто-забарвленою лускою, а спина і боки їхні мають більш червонуватий відтінок.
Невеликий рот плітки розташований на кінці притупленого рила. Зуби глоткові незазубрені, однорядні. Хвилястий хвостовий і спинний плавник забарвлені в сіро-зелений колір, інші плавники (черевний, грудні й анальний) мають червоно-помаранчевий відтінок. Так забарвлена плітка. Інші підвиди відрізняються не тільки за формою тулуба, а й за забарвленням.
Характерною рисою плітки, за якою її відрізняють від численних представників сімейства коропових, вважається забарвлення райдужки ока – вона помаранчева з криваво-червоною цяткою на верхній її частині.
Якщо говорити про розміри, а саме про довжину тіла, то найбільшу довжину має напівпрохідна плітка – до 50 см, жила плітка, яка постійно перебуває в прісній воді, поступається за величиною і виростає в середньому до 30 см.
Класифікація
Численні підвиди поділяють на прісноводних представників, які ніколи не покидають річки і водойми з прісною водою, їх називають житловою рибою, і тих, хто вважає за краще жити в солонуватій воді.
Прісноводні підвиди:
- Звичайна плітка. Риба невеликої величини, навряд чи досягає 30 см. Мешкає в морях Каспійському та Азовському, в озері Чебакуле.
- Чебак або сибірська плітка – це промислова риба, яку добувають у промисловому масштабі. Вона відрізняється від інших видів швидким ростом і розмноженням. Ареал її проживання – прісні водойми Уралу і Сибіру.
Не прісноводні види:
- Аральська плітка – ця зграйна риба водиться в басейнах річок Амудар’ї та Сирдар’ї. У розмірі досягає 40 см, максимальна маса – 1200 г.
- Каспійська вобла – промислова риба, яка мешкає в Каспійському морі, на нерест і зимівлю йде у води Волги. Від плітки її можна відрізнити за темно-сірими плавниками з чорною облямівкою. Виростає вона до 30 см, вага – 1500 г.
- Азовсько-чорноморська тарань – також промислова напівпрохідна риба, яка мешкає в Азовському і Чорному морі. На нерест іде в річкові води. У середньому виростає до 35 см, але трапляються екземпляри завдовжки 50 см і вагою 2 кг. Риба більша, ніж звичайна плітка, зуби товщі, ніж у звичайної плітки.
| Середня довжина, см | Середня маса, кг |
Число лусок у бічній лінії, шт. |
|
|
Звичайна плітка |
50 | 1,5 | 40-45 |
| Чебак | 35 | 0,9 |
40-45 |
|
Тарань |
25-30 | 2 | 48-52 |
| Вобла | 30 | 1,5 |
41-48 |
Ареал проживання
Плотва віддає перевагу річкам без бурхливих течій, до душі їй тихі заводі з багатою рослинністю. Піщане дно і тепла вода – це все, що їй потрібно для нормальної життєдіяльності.
Від хижаків вона ховається в очеретах і рогозі, у спеку перебирається в тінь затоплених кущів і стовбурів дерев. Її виявляють у невеликих ставках, річках і річечках, озерах. Численні зграї плітки зустрічаються в басейнах Чорного, Каспійського та Азовського морів.
Риба воліє плавати на дні водойми, але змушена за їжею підніматися в середні шари води. У спекотну пору року вона плаває біля водної поверхні, де ласує комахами, що з необережності впали у воду.
Чим харчується
Цей вид риби всеїдний. Плотва харчується рослинною і тваринною їжею, тому нестачі в ній у неї немає. З рослин віддає перевагу водоростям та іншим рослинам, а також до смаку їй личинки, різні комахи, мальки і молюски. Напівпрохідні види їдять планктон, двостулкових молюсків, ракоподібних.
Спосіб життя
Поодинці плітку не зустріти, ця риба збирається в зграї, в якій зазвичай присутні особини одного розміру. Невеликі рибки тримаються ближче до суші, доросла плітка віддає перевагу глибині.
На початку весни вся риба, що живе в стоячій воді, спрямовується на мілководдя з теплою водою, оскільки тут вона прогрівається швидше під сонячними променями, і готується до нересту.
У літній період при встановленні спекотної погоди великі риби залишають дрібні річки, і мігрують у глибші місця.
У холодні місяці вся зграя на зимівлю спливає на глибину, щоб захиститися від морозів. Вона ховається під корчами, рослинністю.
Нерест
Ікру дворічна плітка (саме через стільки відбувається статеве дозрівання риби від народження) починає відкладати в другій половині квітня, при нагріванні води до +8 °C. При цьому вода повинна спасти після звільнення від льоду. За кілька тижнів до ікрометання риба “одягається” у шлюбне вбрання, як ішлося вище, на її тілі з’являються білі цятки. Однак вони зникають через тиждень після нересту.
На нерест плотва припливає великими за чисельністю зграями. Тому цей процес супроводжується шумом, добре чути як риба хлюпається і грається, особливо якщо вона відкладає ікру в озері. Риби, як за командою, вистрибують із води, здіймаючись угору, і шльопаються потім об водну гладь, решта нарізають невеликі кола або описують зиґзаґи в доволі дивній “позі” – догори черевом або на боці.
Численність риб створює враження, що вони “труться” одна об одну і водну гладь. Такий нерест дає змогу забезпечити високий ступінь запліднення ікри, водночас самки жилої плітки відкладають до 100 тис. ікринок. ікринок. У річках ікрометання проходить не так шумно, але також воно помітне і триваліше через холодну воду. При похолоданні нерест може тривати до 3 тижнів.
Напівпрохідним підвидам для того, щоб відкласти ікру, спочатку потрібно піднятися річкою до пониззя з прісною водою. Ікру самки відкладають за один раз, вимітаючи від 10 тис. ікринок. до 202 тис. ікринок, які мають зеленуватий відтінок. Ікра м’яка, прозора і клейка. З цієї причини вона без зусиль приклеюється до травинок або моху. Риба, що віднерестилася, після ікрометання знову повертається в море.
Через 7-14 днів з ікринок з’являється молодь. До середини травня спритні зграї мальків носяться біля поверхні води. Від хижих риб, зокрема від своїх більших родичів, вони ховаються в траві й очеретах. Спочатку вони харчуються за рахунок свого жовткового мішка – це виріст кишки, усередині якого знаходиться запас жовтка, але настає час, коли він спустошується, і малькам доводиться шукати новий корм – дрібний планктон. Підросла молодь поступово переходить на ракоподібних і рослини. У липні молодняк залишає своє укриття і випливає у відкриту воду й остаточно обґрунтовується там до кінця серпня.
Ловля плотви
Жила плітка – це не тільки промислова риба, яку частіше використовують для виробництва котячого корму і додавання в комбікорми, а й використовують її для спортивної ловлі. При її затриманні рибалка демонструє свою майстерність, а також вона є приманкою для лову більшої риби-хижака – судака, щуки, сома. Плотву ловлять практично цілий рік, на гачок вона не потрапляє тільки в період сильних морозів – у грудні та січні.
Найкращий період для лову:
- травень – друга половина дня, вода добре прогрівається саме до цього часу;
- літні зорі;
- тиждень до нересту – у плотви починається жор, вона втрачає пильність і менше чіпляється до приманки;
- по першому й останньому льоду.
Особливості лову в різні пори року
Навесні, щойно водойми звільняються від льоду, плотва заселяє мілководдя. Для лову беруть вудку, оснащену тонкою волосінню, легким поплавком і невеликим гачком. З приманки вибирають мотиля, гнойового хробака, тісто або опариша, яких відправляють вниз за течією або опускають на дно водойми залежно від обраної снасті.
Як прикорм використовують панірувальні сухарі, геркулес. Під час нересту лов плітки в більшості водойм заборонений. У цей період риба нічого не боїться до такої міри, що вона практично “стрибає в руки”.
Влітку, з настанням спеки, біля суші водиться тільки дрібна рибка. Кльов дуже примхливий. Ситу плотву не зацікавлюють приманки. Для її лову вибирають укорочене вудилище з гачком номера 16-20 з тонким повідцем. Для приманки беруть опариша, мотиля або личинки ручейника, але більш спокусливим для плітки є коник, короїд і шовківник (водяний жовтець).
Восени клювання пожвавлюється. У цей період краще для риболовлі вибрати неглибокі водойми, але з великою площею. Щоб зацікавити рибу, на гачок насаджують дощового черв’яка або пучок опаришів. У жовтні-листопаді, за перших відчутних похолодань, риба збирається в зграї і йде в глибину на зимівлю.
Взимку рибу приваблюють мотилем, реп’яховою міллю і ловлять на мормишку. Волосінь вибирають тонку – 0,1-0,12 мм.
Які вибрати снасті
Для лову придатні як донки, так і поплавцеві снасті. Волосінь знадобитися тонка до 0,15 мм, поплавок і того менше – до 0,1 мм. Гачки підбирають невеликі. У разі поганого клювання використовують гачок жовтого кольору, оскільки він менш помітний. Поплавок має бути легкий і мати маскувальне забарвлення, щоб не злякати рибу, оскільки її зазвичай ловлять на невеликій глибині або біля самої поверхні.
Для літнього лову снасті готують більш непомітні та чутливі, волосінь і гачок вибирають більш тонкі. У цей період плітка не відчуває проблем із кормом, тому вона стає прискіпливою і полохливою. Приманку насаджують так, щоб повністю приховати жало гачка.
Як клює риба
Плотва обережна і розумна риба. Її клювання швидке і різке, часто рибалка не встигає помітити, як вона встигла стягнути наживку з гачка. Велика плітка вирізняється сміливішим клюванням, і уважний рибалка не упустить свого шансу підсікти її. Дрібна риба може неабияк попсувати нерви, іноді складається відчуття, що риба просто знущається з горе-рибалки. Але це далеко не так. Плотва, як будь-яка жива істота хоче жити, вона відчуває небезпеку і діє дуже обережно.
Вирощування плотви
У промислових масштабах штучно плотву не розводять. Зазвичай її вирощують паралельно з іншими короповими представниками, щоб позбутися зайвої рослинності в ставку.
У власний ставок її можна заселити, забезпечивши необхідні їй умови для життя. “Апетит” плітки залежить від температури води і сезону року. Оптимальною є температура води +18…+24 °C. При її охолодженні інтенсивність харчування знижується, взимку вона практично не вимагає їжі. Слід пам’ятати, що плітка з’їдає багато зоопланктону, їжею якого слугують водорості, тому ставок може швидко зацвісти.
Отже, плітка хоч і малоцінна риба, але її лов рибалкам приносить задоволення. Правильно підібрані місця, снасті та підгодовування – це частина вдалої риболовлі. Спостережливість і увага – ще одна складова, яка залежить тільки від рибалки.