Замор риби: що це таке [/desc] [title]Замор риби: що це таке? Причини явища і способи профілактики

Замор риби в приватних ставках і природних водоймах призводить до знищення живих істот, що мешкають у воді, що негативно позначається на кількості улову та екологічному стані ставка. Відбувається явище в різні пори року і з найрізноманітніших причин.

Що таке замор риби

Під замором риби мається на увазі масова загибель водних істот шляхом удушення через гіпоксію, тобто кисневе голодування. Це відбувається за часткової нестачі або повної відсутності розчиненого типу кисню.

У такій формі він проникає у воду 2-ма способами:

• виділяється під час фотосинтезу (через життєдіяльність водоростей);
• перетворюється за допомогою захоплення і розчинення повітря під час дощів і вітрів.

Причини

До масової загибелі риб схильні всі водойми, у яких відсутня постійна течія і підвищений ризик виникнення евтрофікації. Так називається процес насичення води біогенними елементами (частіше фосфором і азотом), що сприяє зміні складу водного середовища в гірший бік.

Під час замору першими уражаються окуньові, осетрові та лососеві види риб, оскільки вони вважаються найбільш уразливими. Трохи менш чутливі до кисневого голодування такі представники водної фауни:

• форель;
• судак;
• щука;
• окунь;
• головень;
• жерех.

Легко можуть вижити у водоймі без кисню карасі, лини, в’юни, ротани. Різновиди здатні заритися в мул і впасти в сплячку на несприятливий період.

Гіпоксія є основним чинником замору. Вона виникає природним чином, коли водорості самостійно перемикають функцію фотосинтезу на зворотний процес, т. зв. е. рослини не виділяють кисень, а навпаки, поглинають його.

Гіпоксії сприяють багато природних обставин. Насамперед – це зниження рівня освітленості взимку, у тривалу похмуру погоду тощо. д.

Водорості можуть погіршувати ситуацію й іншим шляхом. Коли рослинам не вистачає кисню, вони починають гинути, виділяючи при цьому у воду біологічні продукти розкладання.

Інші причини, що сприяють замору риби:

1. Інвазійні хвороби. Найчастіше це інфікування патогенними мікроорганізмами триходиніоз, іхтіофтиріоз, хілодонельоз. Бактерії активно розвиваються, виділяють продукти життєдіяльності, вражають мешканців водної стихії і поглинають кисень.
2. Збільшення концентрації заліза у воді. Особливо небезпечне явище в літній період за сонячної спекотної погоди, коли починає активно розвиватися рослинність. Її переробляють мікроорганізми, внаслідок чого синтезується залізо органічного походження.

   Виявити таку проблему легко. На поверхні водойми утворюється залізиста плівка, а в зимовий період йде запах сірководню.

3. Тралення взимку. Рибопромислові господарства проводять донний трал. У результаті робочого процесу перемішуються всі водні шари, виштовхуючи кисень у повітря.
4. Різка зміна температури повітря. Фактор сприяє зупинці росту водоростей, що виробляють життєво необхідний рибам кисень.
5. Забруднення водойми. Коли в ставок потрапляють комунальні або промислові відходи, зокрема й стічні води, відбувається отруєння вод сірководнем, метаном, окисом або двоокисом водню. Шкідливі гази знижують рівень кисню.
6. Токсичний вплив. Такі речовини, як фенол, ціанід, гідроксид заліза, аміак, формальдегід, перекис водню тощо. п., потрапляючи у водойму, стають причиною масового отруєння риби та інших живих водних організмів.
7. Отруйні речовини. Найчастіше вони проникають у воду під час проливних дощів, коли з поверхні землі змивається ґрунт. Подібні ситуації часті у водоймах, по берегах яких розташовані поселення, фермерські / інші господарства, розкопки корисних копалин.

Різновиди явища

Брак кисню у водоймі відчувається залежно від зовнішніх чинників, зокрема – температури повітря і води, рівня освітлення, що носить назву термоклин. Температурний режим у ставку мінливий:

• на поверхні вода прогріта повністю;
• на дні – абсолютно холодна.

Такий градієнт впливає і на щільність рідини – чим вода холодніша, тим вищі показники. При цьому перепад температури досить різкий, тобто немає плавного переходу. Термоклин є межею, де різко розривається температурне коливання.

Подібне розмежування впливає на рівень вмісту кисню. Він концентрується більшою мірою на глибині.

Саме температура дозволяє розділити замор на сезонні види:

1. Зимовий. Триває з січня по квітень, зустрічається найчастіше. Основна причина – сильні морози. На поверхні ставка утворюється щільна крижана кірка, що не дає змоги змішуватися водним масам. Також на зимову загибель риб впливає занадто посушливе літо, особливо таке, що повторюється більше 2-х сезонів. Через мілководдя перемерзає вся вода, товща теплих шарів значно знижується. А якщо за невеликого рівня води на вулиці стоять сильні морози, то теплий шар повністю зникає.
2. Літній. Період замору тягнеться з червня до кінця липня. Причин явища кілька:
   • тепла погода дає змогу водному середовищу добре прогріватися, т. е. значно знижується кількість холодних мас – носіїв кисню;
   • на тлі підвищення температури у водоймі починають активізуватися і посилено розмножуватися патогенні бактерії, зоопланктони.
3. Нічний. У темний час доби водорості, як і в більшості наземних рослин, не синтезують кисень, а самі поглинають речовину з водних мас. Особливість явища – замор відбувається переважно в ранній ранковий час, а, коли сходить сонце, риба перестає дохнути. Є й інша причина. Вона пов’язана з літнім періодом. Через сильне розростання водоростей світло не проникає в глибини, а локалізується на поверхні. Нижні шари зелені не можуть отримати дозу, щоб провести фотосинтез, а, навпаки, борються за життя, поглинаючи залишки корисного газу.

Зовнішні передумови замору в риби

Коли у риб починається кисневе голодування, вони активізуються в рухах – стурбовано метушаться у воді. У результаті ще більше зростає потреба в кисні. У цей момент відбуваються окислювальні процеси, що сприяє формуванню молочної кислоти.

Проявляється гіпоксія таким чином:

• збліднення зябер;
• освітлення і навіть посиніння слизових оболонок рота (залежить від ступеня нестачі речовини);
• помутніння очей;
• почастішання дихання;
• відкриття ротової порожнини і зябрових кришок;
• розпластування зябер;
• потемніння крові – біологічна рідина набуває темно-вишневого відтінку і не згортається.

Існують і провісники швидкого замору. На них завжди звертають увагу рибалки та фермери, які займаються розведенням риби.

Індикатори:

• дрібна водна фауна починає поводитися незвично – рачки, жучки та подібна живність виринають на поверхню, починають спочатку метатися, потім гинуть;
• мала частка кисню у воді сприяє потемнінню волосіні та блешень (виключно з міді або латуні);
• у зимовий час риба не піднімається до лунок.

Як визначити рівень кисню у водоймі та врятувати рибу

Для виявлення концентрації кисню у воді застосовується спеціальне пристосування – термооксиметр. Показники, що свідчать про наближення замору – від 6 до 7 мг/л.

Фахівці радять купувати термооксиметр із кабелем завдовжки мінімум 3-4 м і обов’язково з необслуговуваним зондом.

Порятунок риби у водоймах від замору – захід необхідний з погляду екології та рибного фермерського господарства. Для цього розроблено безліч способів. Вони проводяться безпосередньо під час кисневого голодування і перед його початком, тобто для профілактики.

Що можна робити:

1. Аерація. Для насичення води киснем існує спеціальний пристрій – аератор. Замінити його можна компресором із функцією повітряного розпилення. Якщо водойма великих розмірів, доцільно використовувати аератори з потокоутворювачем. Агрегат додатково створює стійку течію. Воно змішує водні маси для утворення кисню.
2. Відведення стоків, чищення. Якщо причиною замору є забруднення водойми, проводиться відведення стічних вод від ставка. За відсутності можливості провести дії, застосовується альголізація. Це означає запуск у річку зеленої водорості під назвою хлорела. Вона швидко очищає воду від будь-яких небажаних домішок, поглинає азот і фосфор, нейтралізує нафтопродукти.
3. Кисневі таблетки. Використовуються у великих рибно-фермерських господарствах. Спеціальні препарати опускають у воду для розпилення кисню.
4. Водна рослинність. Процедура передбачає очищення водойми від надлишків рослинності в літній час. Застосовують водну косарку, метод боронування дна. Інший варіант – запуск у ставок риб, які харчуються виключно водоростями. До різновидів належать строкатий товстолобик, білий амур тощо. п.
5. Дезінфекція. Щоб уникнути інвазійних захворювань, перед зимівлею рекомендується обробити водойму негашеним вапном у пропорції на 1 Га – 100 кг.

Ще один профілактичний спосіб для виключення замору риби – догляд за полином. Застосовується метод, якщо немає аератора. Дії проводяться в зимовий час до настання періоду заморозків. Що потрібно робити:

• двічі на тиждень рубати лід;
• вморожувати під лід солому, очерет або очерет, зв’язані в снопи;
• робити лунки по території ставка – на 1 гектар – мінімум 4 шт.;
• утеплювати ополонки – встановити в лунку порожнисті стовбури осоки або рогози;
• очищати поверхню від завалів снігу (під крижані брили буде проникати ультрафіолет).

Щоб уникнути замору риби, не можна ігнорувати профілактику, перевірку води в ставку на вміст небажаних речовин і бактерій шляхом взяття проби води і дослідження в лабораторії. Відстеження передумов замору за зовнішніми ознаками мешканців водойми також дасть змогу вчасно стабілізувати ситуацію.